UA
|
"Українців можна приспати, надурити, але неможливо залякати". 10 цитат братів Капранових / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
|
Число 27. Як свиня на небо гляне. Десять цікавих українських фразеологізмів / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Автор: Оксана Васильевна Федишин
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-02-17 23:42:01
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
___ Людожери ___
Надихнула на вірш книжка Василя Гросмана "Треблінський ад". В. Гроссман був у числі
кореспондентів, які першими ступили на звільнені радянськими військами концтабори Майданек і
Треблінка.
О, як Гроссман все точно побачив…
І як мудро жорстокість зрівняв.
Бо у тілі людському неначе
Людоїд жив, святе оскверняв.
Не подібний той звір на людину,
Хто зригнув біль тортур, гіркоти.
Він прийшов у цей світ в злу годину,
З ним присвячені звіру кати –
Вийшли з нетрів страшних непролазних
Інквізитори, наче скоти.
Їхній розум – насильства проказа.
Образ Божий у них не знайти.
Людожерів виховує й нині
Неотворчість, мультфільми, кіно.
Вносять правки в освітній пустині
У програми навчальні давно
Ті, хто націю знищити хоче
І в душі розтоптати святе,
Розум вкрити примарами ночі
Та закласти гидотне, пусте.
Людоїдів таких же готують,
Та їх слід на землі пропаде.
Краматорію печі будують…
Тож не дивно: антихрист гряде.
Літератори, чом би вам нині
Не закрити можливість щурам
Шкоду дітям нести, всій країні,..
та очисти нечисть з програм?
История cоздания стихотворения:
0
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 461
Рецензии
Всего рецензий на это произведение: 5.
Давно не заглядав, а дарма - дуже сильний, болючий твір!Деградація суспільства прийняла катастрофічні розміри і продовжує збільшуватись.Це страшно!Молодь, і людей взагалі, відучають думати самостійно та самостійно приймати рішення.Невже дійсно - "атихрист гряде"?Всеж хочеться вірити в Божу милість до народу нашої землі!
2019-03-27 23:23:54
Дякую, Сергію. 
У рядку "Бо у тілі людському неначе
Людожер жив" -- фоніка: жер жив -- надто жужжить, тому вибрала слово "людоїд" і так пішло до кінця. А в іншому місці виправлю. Дякую.
У рядку "Бо у тілі людському неначеЛюдожер жив" -- фоніка: жер жив -- надто жужжить, тому вибрала слово "людоїд" і так пішло до кінця. А в іншому місці виправлю. Дякую.
2019-03-29 11:18:18
Шкода,що і в наш час деякі люди поділяють і підтримують погляди людожерів.
2019-03-27 13:26:51
Шановна Оксано Василівно. Надсилаю Вам виправлений варіант вірша Коренченку Олегу Володимировичу:
Вірш-присвята загиблому в АТО
Коренченку Олегу Володимировичу
Червоні маки облітають серед ночі
гарячим цвітом на зелене поле...
Безмежне небо про життя благають очі:
"Не згасни спалахом останнім, Доле!"
Розносить вітер пелюсточки полем диким,
тремтить струна життя туга, терпляча...
Нехай над нею світ буяє сонцеликий,
матусі рідні очі хай не плачуть!
А зовсім поряд поїзди летять у літо.
Душа провідника заціпеніла:
"Не стану ворога-насмішника терпіти!" -
і землю заступили юні крила.
Олег... Олег... Болить душа, до бою кличе...
Олег! Олег! У небі бачу спалах...
Отямся, вороже! Отямся, чоловіче!..
Лиш відблиски... Лиш попіл на забралах...
Для мами, для сестрички був завжди єдиним
опорою, надійним щирим другом.
В червневу ніч прийшла в сім'ю лиха година -
не квітнуть маку літом теплим вдруге.
Дрімають пелюстки в зелених літніх травах,
душа-зоря вернулася додому -
життя героя обірвав безжальний спалах,
лишивши образ в сяйві золотому.
06.03.2019 р.
Вірш-присвята загиблому в АТО
Коренченку Олегу Володимировичу
Червоні маки облітають серед ночі
гарячим цвітом на зелене поле...
Безмежне небо про життя благають очі:
"Не згасни спалахом останнім, Доле!"
Розносить вітер пелюсточки полем диким,
тремтить струна життя туга, терпляча...
Нехай над нею світ буяє сонцеликий,
матусі рідні очі хай не плачуть!
А зовсім поряд поїзди летять у літо.
Душа провідника заціпеніла:
"Не стану ворога-насмішника терпіти!" -
і землю заступили юні крила.
Олег... Олег... Болить душа, до бою кличе...
Олег! Олег! У небі бачу спалах...
Отямся, вороже! Отямся, чоловіче!..
Лиш відблиски... Лиш попіл на забралах...
Для мами, для сестрички був завжди єдиним
опорою, надійним щирим другом.
В червневу ніч прийшла в сім'ю лиха година -
не квітнуть маку літом теплим вдруге.
Дрімають пелюстки в зелених літніх травах,
душа-зоря вернулася додому -
життя героя обірвав безжальний спалах,
лишивши образ в сяйві золотому.
06.03.2019 р.
2019-03-21 21:35:22
А ще не можу знайти кому із загиблих в літаку Ви просили написати, дайте знати, постараюсь в найближчий час попрацювати над віршем.
2019-03-21 21:43:25
п. Ніно, ("Червоні маки облітають серед ночі
гарячим цвітом на зелене поле..."
слово "облітають" вказує на те, що маки рухаються ПО колу (навколо поля), а не НА поле. Треба викинути або слово "НА", або слово "облітають".
--- облітають на зелене поле --- швидше всього "відлітають". Подумайте над цим реченням.
4. Куриленко Дмитро Олександро-вич
(12.03.1992 – 28.04.2014)
Чернігівська область, Ріпкинський район, смт. Ріпки
гарячим цвітом на зелене поле..."
слово "облітають" вказує на те, що маки рухаються ПО колу (навколо поля), а не НА поле. Треба викинути або слово "НА", або слово "облітають". --- облітають на зелене поле --- швидше всього "відлітають". Подумайте над цим реченням.
4. Куриленко Дмитро Олександро-вич
(12.03.1992 – 28.04.2014)
Чернігівська область, Ріпкинський район, смт. Ріпки
2019-03-21 22:58:05
Ну, що ж... Я виставлю слово "відлітають", чи у вас є якась інша заміна?
2019-03-22 10:01:01
Мабуть хай буде відлітають.
А Куриленку я вже писала вірша. Він виставлений на моїй сторінці.
А Куриленку я вже писала вірша. Він виставлений на моїй сторінці.
2019-03-22 10:58:34
194. Волохов Олексій Олегович
(20.03.1992 – 24.06. 2014)
м. Кіровоград
(20.03.1992 – 24.06. 2014)
м. Кіровоград
2019-03-22 15:37:01
Знайшла. Може, встигнете ще 2 вірша.
127. Коснар Павло Леонідович
(02.12.1975 – 14.06.2014)
Киргизстан, м. Фрунзе
127. Коснар Павло Леонідович
(02.12.1975 – 14.06.2014)
Киргизстан, м. Фрунзе
2019-03-22 19:00:37
Вірш-присвята загиблому в АТО
Волохову Олексію Олеговичу.
Схід запалав. Боротьба за свободу кривава.
"Русскіє" - "мір" і "вєсна" - спопеляють Донбас.
Сонця і миру чекаємо - сходить заграва,
грає вітрів полинових гучний контрабас.
Розвідка апаратуру встановлює швидко
для моніторингу простору в зоні АТО
на блокпосту, доки ворога в тиші не видко,
доки цю тишу іще не порушив ніхто.
Ось і кінець кропіткої роботи розвідки,
гелікоптер відлітає в засинену вись.
Волохов Льошка вдивляється пильно в стежинки,
що унизу в зелен-травах спокійно вляглись.
Гул гвинтокрила розрізує сонячну тишу...
Сторожко в небо вдивляються бойовики.
ПЗРК розгорнули, затаєно дишуть...
Вистріл... Облизують небо вогню язики.
Дев'ять синів України загинули в небі.
Волохов Льоша - розвідник, герой, захисник -
був серед них. Залунали пісні превелебні...
І на покутті лиш фото і срібний свічник...
Сталося так, що не сам повернувся додому:
- Мамо і тату, я в світі оцьому не сам!
Ви вже без мене в дорогу ідіть незнайому,
Богу моліться і Сонцю й німим небесам.
В тихій молитві прощання прилине до мене.
В тихій молитві я з вами пройду крізь усе.
В тихій молитві скажіть: чи вже чисті знамена?
Що Україною хвиля дніпрова несе?
29.03.2019 р.
Волохову Олексію Олеговичу.
Схід запалав. Боротьба за свободу кривава.
"Русскіє" - "мір" і "вєсна" - спопеляють Донбас.
Сонця і миру чекаємо - сходить заграва,
грає вітрів полинових гучний контрабас.
Розвідка апаратуру встановлює швидко
для моніторингу простору в зоні АТО
на блокпосту, доки ворога в тиші не видко,
доки цю тишу іще не порушив ніхто.
Ось і кінець кропіткої роботи розвідки,
гелікоптер відлітає в засинену вись.
Волохов Льошка вдивляється пильно в стежинки,
що унизу в зелен-травах спокійно вляглись.
Гул гвинтокрила розрізує сонячну тишу...
Сторожко в небо вдивляються бойовики.
ПЗРК розгорнули, затаєно дишуть...
Вистріл... Облизують небо вогню язики.
Дев'ять синів України загинули в небі.
Волохов Льоша - розвідник, герой, захисник -
був серед них. Залунали пісні превелебні...
І на покутті лиш фото і срібний свічник...
Сталося так, що не сам повернувся додому:
- Мамо і тату, я в світі оцьому не сам!
Ви вже без мене в дорогу ідіть незнайому,
Богу моліться і Сонцю й німим небесам.
В тихій молитві прощання прилине до мене.
В тихій молитві я з вами пройду крізь усе.
В тихій молитві скажіть: чи вже чисті знамена?
Що Україною хвиля дніпрова несе?
29.03.2019 р.
2019-03-29 12:59:02
Коснару напишу з понеділка, якщо ще дозволяє час. Матеріали про його вже занотувала.
2019-03-29 13:00:53
Скільки часу потратила, так багато написала і не збереглося. Пишу коротко:
Встигнете.
Ще потрібно розвідати, чи Максим Римбалюк, який підірвався разом з Куриленком Д.О, вижив. Якщо не вижив, то треба і йому присвятити. Хоча би взнати звідки він родом, тоді можна ч-з с/Раду чи м/Раду дізнатися.
"Богу моліться і Сонцю, й німим небесам". Сонцю -? Зробіть, б. ласка, щось метафоричне.
Встигнете.
Ще потрібно розвідати, чи Максим Римбалюк, який підірвався разом з Куриленком Д.О, вижив. Якщо не вижив, то треба і йому присвятити. Хоча би взнати звідки він родом, тоді можна ч-з с/Раду чи м/Раду дізнатися.
"Богу моліться і Сонцю, й німим небесам". Сонцю -? Зробіть, б. ласка, щось метафоричне.
2019-04-08 10:56:18
Шановна Оксано Василівно. Прогляньте будь-ласка вірш-присвяту Волохову. Можливо там теж є помилки. Зараз працюю над корекцією вірша Коснару.
Дякую.
Дякую.
2019-04-15 12:43:38
не видко - діалект
Волохов Льошка -- рос. Укр. - Там Олексійко чи: ось Олексійко
дишуть -- рос. -- дихають
"Богу моліться і Сонцю, й німим небесам". Сонцю -? Зробіть, б. ласка, щось метафоричне.
Волохов Льошка -- рос. Укр. - Там Олексійко чи: ось Олексійко
дишуть -- рос. -- дихають
"Богу моліться і Сонцю, й німим небесам". Сонцю -? Зробіть, б. ласка, щось метафоричне.
2019-04-19 15:22:22
135. Рєзніков Євгеній Сергійович
29.11.1981 – 14.06.2014
р., м. Кривий Ріг, Дніпропетровська об-ласть.
2019-05-05 18:39:36
Ось написала присвяту Рєзнікову № 135.
Вірш-присвята загиблому в АТО
Рєзнікову Євгенію Сергійовичу.
Посміхалось синє небо зорями-квітками,
розливалось срібне сяйво в тиші над садками.
Дивувалася калина зорям полохливим:
"Як же пряно пахне нічка! Правда? Правда, милий?"
Не озвався з ночі милий, не порушив тишу -
він уже зайняв на небі світлу, білу нішу,
надто рано відлетівши із життя земного
в сиву вічність у безмежжі неба голубого.
Ти повернешся, я вірю, ранком світлочолим,
озовешся з хмари громом десь на видноколі,
диво-пташкою прилинеш на віконце сина,
заспіваєш, - хай зрадіє хоч на хвильку мила.
Недомовлене - розкажеш співом на калині,
вітром теплим залоскочеш щічки у дитини,
срібним дощиком умиєш трави шовковисті
і засяєш сину сонцем радісно й вогнисто.
Вся жорстокість цього світу стане вмить снігами
і неправда перестане в груди бить льодами.
Зникне і спливе з водою смуток і страждання
й стане покликом дорога і в житті дерзанням.
На землі розквітнуть знову і весна і квіти...
І народяться у твого сина гарні діти.
Про життя твоє коротке, дивне, самобутнє
будуть люди пам'ятати нині і в майбутнім.
27.05.2019 р.
Вірш-присвята загиблому в АТО
Рєзнікову Євгенію Сергійовичу.
Посміхалось синє небо зорями-квітками,
розливалось срібне сяйво в тиші над садками.
Дивувалася калина зорям полохливим:
"Як же пряно пахне нічка! Правда? Правда, милий?"
Не озвався з ночі милий, не порушив тишу -
він уже зайняв на небі світлу, білу нішу,
надто рано відлетівши із життя земного
в сиву вічність у безмежжі неба голубого.
Ти повернешся, я вірю, ранком світлочолим,
озовешся з хмари громом десь на видноколі,
диво-пташкою прилинеш на віконце сина,
заспіваєш, - хай зрадіє хоч на хвильку мила.
Недомовлене - розкажеш співом на калині,
вітром теплим залоскочеш щічки у дитини,
срібним дощиком умиєш трави шовковисті
і засяєш сину сонцем радісно й вогнисто.
Вся жорстокість цього світу стане вмить снігами
і неправда перестане в груди бить льодами.
Зникне і спливе з водою смуток і страждання
й стане покликом дорога і в житті дерзанням.
На землі розквітнуть знову і весна і квіти...
І народяться у твого сина гарні діти.
Про життя твоє коротке, дивне, самобутнє
будуть люди пам'ятати нині і в майбутнім.
27.05.2019 р.
2019-05-28 19:05:25
Гарний вірш. Сподобався. Цей рядок чомусь не сприймається: "і неправда перестане в груди бить льодами".
2019-05-28 23:48:33
Переробила виокремлений Вами рядок, придумала назву і виставила на своїй сторінці. Вірш називається СПОДІВАННЯ.
2019-05-29 22:27:31
Дуже гарно.
А ось цей виправили? ___ 127. Коснар Павло Леонідович
Тому що у мене - не виправлений варіант:
"в мовчанні із вдячністю голови схилять живі"...
А ось цей виправили? ___ 127. Коснар Павло Леонідович
Тому що у мене - не виправлений варіант:
"в мовчанні із вдячністю голови схилять живі"...
2019-06-01 12:37:49
Крім цих останніх двох в інших віршах ще щось міняли?
янголи - ангели __ В останньому вашому катрені є підтвердження.
янголи - ангели __ В останньому вашому катрені є підтвердження.
2019-06-05 22:46:34
25. Рудий Віталій Валентинович
31.08.1984 – 13.05. 2014)
Житомирська область, Черняхівський район, смт. Головине
2019-06-10 07:56:47
Було б непогано, щоб так і стало, Оксано Василівно! Болючий вірш! Вражаюча правда! Аж мурашки, по шкірі.
2019-02-23 12:48:46
Оксаночко. В цей час, такого самого людожера відгодовують у кремлі московії.Було не так давно, а Європа -урок не
засвоїла...
засвоїла...
2019-02-19 11:26:42
В прямом эфире
| Помнишь : с тобой мы по
небу летели? Горы - внизу, а до Солнца – рукой. Там, вдалеке, бушевали метели, Здесь - были радость и свет, и покой. Жаль, сон полночный, увы так непрочен, Тает, как ранние звезды в пруду, Как рыхлый снег у дорожных обочин, Но я его продолжения жду... |
| Рецензия от: Влад Каганов 2024-04-20 01:22:54 |
| И - в то-же время нужно оставаться самим собой |
| Рецензия от: Сколибог Олег 2024-04-20 00:32:18 |
| Дякую, за підтримку актуальної теми, Оксана! Гарний вірш! Натхнення вам! |
| Рецензия от: Олег Берез 2024-04-20 00:00:55 |
На форуме обсуждают
| У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
| Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |
| Хеви металл! Всем
привет! Драйва лучше в мире нет! Вот послушай-ка Accept Сразу станет меньше лет! У фанатов AC/DC До сих пор в порядке писи!(...) |
| Рецензия от: Владимир Ярош 2024-04-13 16:14:51 |
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.