*=== Мир дому Вашому! ===* ЛЮБЛЮ ВСІХ, ХТО ЛЮБИТЬ БОГА І МОЮ УКРАЇНУ ! *===* Моя Україна: http://www.youtube.com/watch?v=y7TLybKdnIc
Автор: Оксана Васильевна Федишин Тема:Свободная тема Опубликовано: 2019-04-11 21:42:26 Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Полуницi спокусливий запах
Шемегінський-Нестерук Михайло Михайлович (28.11.1983 – 06.06.2014) Івано-Франківська область, Тлумацький район, с. Гарасимів ========================================================
По землі під заплаканим небом Червень вештався поміж кущів. Літо пахнуло свіжістю, медом… Спокій теж у душі відпочив. Та довіритись повністю тиші Не посміє військовий, не час: Чує, як вітер трави колише, Пелюстки витанцьовують вальс...
Вже притихли гостинці свинцеві. Чує кроки... Ідуть манівцем – Принесли кошик ягід місцеві Для бійців, що слугують взірцем.
Для Михайла ця мить.., наче вдома: На порозі майструє малюк.., Йде з городу з полумиском мама, А на хвіртці мережить павук. І Михайлик відчув… полуниці… Неймовірно смачний аромат. Як тоді, заіскрились зіниці, Блискавично відклав автомат…
Вигравав на стеблині завзято Віртуоз – трав’яний цвіркунець. Скинув панцир боєць, щоб дістати З-під лаштунків своїх гаманець.
Заплатити хотів за гостинець, Тож, як рицар, залишив броню. Не подумав, що близько злочинець З мінометів почне тріскотню, Що підступного наступу замах Розтрясе полуниці кругом, Дим розчинить спокусливий запах, Куля вибере серце його.
У безжальній, лихій круговерті Зло й неправда – усьому вина. Полуниці, розкидані смертю, Пахли димом, сирітством – війна.
История cоздания стихотворения:
0
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 628
Важко коментувати,сум і біль і горе все злилосьу одне мов повноводна ріка:
Журбою затягнуте небо
І землю вкриває імла
Ти вирішив все так як треба
Щоб ненька Вкраїна жила...
Я відчула аромат полуниці...так було у мене лише ще два рази,коли читаючи вірші, відчула аромат бузку, троянди, а ось сьогодні полуниці...
Мороз по шкірі. Оксано, навіть сказати нічого не можу. Вражена.
Дякую, Альгіз, за уважне, вдумливе прочитання. Приємно. Як не дивно: у мене також був момент, що почула запах... Тож моментально переключилася від вірша і почала аналізувати свій внутрішній стан: як це можливо... Десь в глибині свідомості знайшла відповідь, але передати словами - бракує слів. Напевно, це на духовному рівні. Потім подумала: напевно, Творець спочатку створив запах у Своєму розумі, а потім матеріалізував його в квітку, ягоду...
Але в даному випадку що це могло бути? Може, у вас є більше знань пояснити?..
Людина сприймає Світ за звуком, запахом, рухом та образом. З дитинства ми знаємо запах полуниці. Але щоб відчути аромат у відсутності самої полуниці, потрібно ось,що сколихне в вас пам'ять цього аромату , поєднав його з тим,що навіяло. була давно у мене знайома... вона колись була кореспондентом. Вона говорила мені, що завжди відчуває аромат квітів чи ягід, тощо якщо про них читає, звісно, якщо гарно написано.Гадаю,що це якась особливість людини.
Одного разу мій син вирішив покинути курити назавжди. Пройшло кілька місяців і я почула запах сигаретного диму. Син живе окремо від нас. В будинку ніхто не курить. Я зрозуміла, що це щось у духовному світі, і вигукнула: "Боже, бережи мого сина". Вечором зателефонувала до його дружини щоб запитати, чи курить він. Каже, що ні. І дивно мені, адже я про це не переживала, навіть не думала...
Така підступна виявилася доброчинність. Подібні історії зустрічалися в розповідях бійців, які воювали на самому початку цієї гібридної війни. Дякую, пані Оксано.
Олег, про Рустама Хамраєва Шонійозовича такі сильні слова є у вікіпедії! Прочитаєте нижче. Тому я думаю, щоб ви у вірші після шести рядків... перед "кулею" написали ще про його безстрашність і велику любов до України. Тому що він є справді легендарна постать.
Будь ласка, Олеже.
"Якби не його мужність в ранок 20 лютого, кількість загиблих на Майдані була б набагато більшою. Тоді один зі снайперів лежав під КамАЗом біля барикади з бетонних блоків на Інститутській і розстрілював людей. Рустам, не маючи зброї, тоді фактично вступив у двобій з «беркутами» «чорної роти». Надзвичайно смілива була людина! Я б казав безбашенний був! Не один раз дивився смерті в лице! В той ранок чотири рази куля пробивала стару армійську каску на його голові. Те, що тоді залишився живий — просто пощастило йому, кулі застряли між каскою і підшлемником. Рустам дістав тоді із-під обстрілу медичку, врятував її від вірної смерті. Вона поповзла до тіла його друга і під кулями отримала інфаркт. Потім він дістав тіло свого друга, який лежав буквально в метрах 30 від тієї самої «чорної роти». Медсестру Таню теж він дістав майже із-під ніг «беркутівців»".
"Рустам був нашим ідейним натхненником, до нього тягнулися хлопці. В травні 2014 року я і частина майданівців жили в Будинку профспілок, а Рустам залишався ще в наметі на Майдані, він там жив до останнього дня перебування на Майдані. Після Президентських виборів 25 травня 2014 року він заходить до нас і каже: «Хлопці! Є пропозиція! Їхати в Луганськ. Тепер наші барикади — там, там — наш Майдан. Я їду. Хто зі мною?». Так він заагітував більше ніж 20 чоловік. І 28 травня ми усі рушили на Схід. Він був сильним патріотом України, фанатом (у хорошому значенні цього слова) України, дуже доброю людиною і сміливим, хоробрим воїном".
"Через декілька днів після останнього від'їзду Рустама на Майдан я зайшов в його кімнату і відкривши шкафчик, побачив, що Рустам на видному місці, прямо, залишив свою армійську фотографію, зроблену під час прийняття ним військової присяги, і підписав: «Я давав клятву на вірність Україні 26.12.1993 р.». Раніше цієї фотографії там не було, вона була в альбомі. І тоді моє серце відчуло щось недобре, на душі стало якось тривожно".
Зворушлива історія, Оксано. Невже ж це реальний випадок? Хоча згадую розповідали історію про дідуся, який приніс бійцям меду з вибухівкою....Так, це трішкі інший випадок, але підступність нелюдів вражаюча. Дивлюся постійно повідомлення про загиблих молодих героїв і серце переповнюється сумом, до якіх пір......
Один, услышав,
утвердился...
Другой, напротив,
обозлился,-
Их, к сожаленью,
большинство...
Иисус собрать детей
стремился,
А сатана над Ним
глумился,
Распространяя ложь и
зло!..
Так и сегодня
происходит.
Не научился мир
любви!..
Святую Истину находит
Душою кроткий в эти дни!
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.