|
Автор: Оксана Васильевна Федишин
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-07-12 00:41:44
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Воробець Степан Степанович
(04.06.1987 – 19.06.2014)
Івано-Франківська область, м. Коломия
Командир розвідувальної роти штабного бата-льйону, капітан Воробець С. С. (24-а окрема меха-
нізована бригада) загинув у бою, що точився під смт Ямпіль та селом Закітне Донецької області, ме-тою
якого було висування в глибину території, знищення укріплень бойовиків та звільнення насе-лених
пунктів. Разом з Степаном загинули підпол-ковник І. Ляшенко, старший сержант А. Повстюк, старший
солдат Ю. Прихід, солдат В. Сивак, солдат В. Семчук та солдат М. Шайнога.
Залишились мати, дружина та двоє дітей.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у за-хисті державного суверенітету та територіальної
цілісності України, вірність військовій присязі, висо-копрофесійне виконання службового обов'язку, на-
городжений орденом Богдана Хмельницького I сту-пеня (посмертно).
---Позивний «Яструб»---
В небесній далі голубій
Із-за хмарин, мов з-за куліс,
В польоті яструб молодий
Розправив крила і завис.
Боєць дивився в дивну вись….
Себе він яструбом відчув,
Потік повітряний поніс
Обидвох їх на Карачун.
У мріях гори облетів…
Укутав душу біль і щем:
Для чого Божій красоті
Вкриватись градом, як плащем?
Усе навколо – не чуже,
Всевишнім дана нам земля.
Як він її не збереже,
То стане власністю Кремля.
І ось почався грізний бій,
Вогонь тріщав із-за куща,
Боєць підтвердив позивний:
Свій край, мов яструб, захищав.
Котився піт, немов горох,
Підбитий Яструб похитнувсь…
Не витримав жорстокість Бог:
Пробиту руку простягнув –
Взяв на долоню Яструбка,
Немов малесеньке дитя,
І в Книзі з чистого рядка
Бог вивів літери: Ж И Т Т Я.
История cоздания стихотворения:
Это стихотворение написано очень заботливой и сильной мамой, звучит, как молитва, в ярких лучах добра и надежды, а какая энергетика! Спасибо, Людмила! С уважением! |
Рецензия от: Михаэль Шон 2024-03-28 23:31:35 |
Спасибо, Александр! Добру - быть! И мир не за горами... |
Рецензия от: Ирина Венжега 2024-03-28 21:35:44 |
Жила - была однажды, Прекрасная ЛЮБОВЬ. Но предали невежды, И лилась ЕЁ кровь. А дальше, воскресала, У всех кто полюбил. Взамен, ни грош не брала, С НЕЙ в счастье каждый жил! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-28 21:24:32 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |