Автор: Киевская Раиса
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2022-05-08 22:48:40
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Віра а перемогу

Віра в перемогу
( написала  вірш- це крик душі)

Я не живу, лише рахую дні,
Коли скінчиться це жахіття -
Земля гуде, палають у вогні
Міста...крокує лихоліття.

Не віриться, що в світі стільки зла,
Що ми не взмозі все змінити...
Зненацька зруйнувала все "орда",
Ми мусимо її спинити!

Такого звірства ще не бачив світ,
Людей розстрілюють, катують ,
Чим завинили душі у сиріт,
Чом в таборах людей фільтрують?

Як зберегти себе від бомб, ракет?
-Закрийте небо!-ми благаєм.
Та розгортають лікарі намет...
Не всі ракети ми збиваєм.

Гнітуче давить почуття вини,
Що сил замало на кордоні,
Що гинуть наші воїни-сини
Та терплять муки у полоні.

Матусю, рідна, бачиш все з небес ,
Ти пережила лють фашизму,
Не може бути у війни чудес,
Відвага - символ героїзму.

Ти відчуваєш всі знущання, біль,
Закрий крилом любові внуків
Від страху в оченятах, де йде бій,
Від бомб та від сирени звуків

Ми переможемо, як ви колись
Та відбудуємо заводи,
Поборемо , ми дітям поклялись,
За нами правда-ціль свободи!

История cоздания стихотворения:

Дуже важко бачити як руйнують наші
міста і села, як знущаються над
людьми , як цинічно вбиаають...