Автор: Марина Волынец
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2014-04-15 16:08:33
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Так пахне весною, як пахне життям...

Так пахне весною, як пахне життям,
Їх очі цієї не бачать весни,
Хто зможе зарадити їх матерям,
Коли їм вже важко ходить по землі.

А серце тремтить і не хоче пізнать.
Що ціле життя обірвалось в ту мить.
Коли в чорнім небі...погасла свіча.
-Скажи ж мені, сину, без тебе як жить?

-Простіть мене, мамо, той біль не пройде...
Пройдуть лиш роки, зрозумієте все.
Мені ж як і вам боліло тоді
За цю рідну землю...простіть же мені.

Простіть за всі сльози, я знав на що йду.
Я смерть поважав в нерівнім бою.
Я смутку не мав прощавшись з життям.
За що я вмирав - судить тепер вам.

І вся Україна вклонилася їм.
Безстрашним героям, найкращим з синів.
А ще так недавно була Ти німа.
Тепер Ти кричиш...Україна жива!.

Герої живі!...
Прокидайся земля!...
Всім їм вічна память - байдужим-ганьба!

История cоздания стихотворения:

24 лютого 2014р
Хтось втратив тепер вже віру на краще життя...хтось впевненість в
завтрашньому дні....а хтось назавжди втратив близьку людину...і якщо
перших два ще можна виправити...то останньому вже не зарадиш...