Автор: Марина Волынец
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2014-04-17 17:08:41
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Чи для того колись розцвітала калина?

Чи для того колись розцвітала калина?
І тягнулись до сонця жнива у полях?
Чи для того хіба, серед буйних тих трав
проросла Україна,
Щоб тепер мати біль у тих мов синє море
очах?

Як розсипались буси її, по кутках
закотились.
Хто б тепер їй в намисто усі позбирав?
Ворог стукав у двері її, а вона на колінах
молилась,
Що би Бог мир і волю на землю тривожну
послав.

Подивилась на захід - Ой які ж величаві, ви
високіє гори.
Захистіть же мене!
А на півночі - там буйні ріки, глибокіє стави,
І густіє ліси - заховайте ж мене!

Що ж на сході ви люди так мене
поцурались?
Чи не вам я співала колискову в гаях?
Може співу від того ви уже повтомлялись,
І заснули у спалених сонцем полях.

А на півдні - там де море болючіє рани
омило,
Як навмисне, засипало очі палючим піском.
Як не важко було б, як усе не боліло б,
Та я встану з колін! Не піду у полон!

Розцвіту я весною, і заплачу од щастя.
Заспівають птахи у вишневих садах.
Не розділять мене!...Бог спасе від напастя!
Я й до вас любі сестри, донесу ту надію
життя на руках...

История cоздания стихотворения:

6 березня 2014р
Україна буде тоді лише єдиною...коли її люди
будуть єдині і в словах, і в
серцях...