Автор: Марина Волынец
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2014-04-17 17:20:46
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Вже вітер стих, і може навіть...

Вже вітер стих і може навіть
Затихла ніч, і холоду нема,
А в час цей славою своєю хтось зухвало
марить.
Та де там - бож надія й досі ще жива.

Десь правда є, та хто її шукає?
А як знайде, то хто тепер повірить їй?
Хтось досі бореться за неї, як жаль, що вже
когось немає,
А хтось давно вже зрадив рідній матері
своїй.

Від хлібу може кожен легко край смачний
відрізать,
А щоб його спекти, то скільки треба сил?
Яка ж то сила в того, за честь для кого
слабшого принизить?
Та ні, такій силі немає на землі мірил.

Шуміло море. а про що? - Хто його знає.
Чи слухав хто його, чи чув?
Себе накаже кожен сам - Бог не карає,
А пам'ятатимуть того, хто рідну землю не
забув.

Не зрадить той, хто знає ціну
Життю, свободі і собі.
Не можна жити у чіїйсь примарній тіні,
Й радіти серцем всім чужій біді.

Кого торкнетесь лихим словом,
Торкнеться й вас воно, як прийде час.
Не зраджуйте, не зраджуйте ніколи душу,
землю й мову,
І любу неньку, що зростила патріотів в вас!...

История cоздания стихотворения:

22 березня 2014р.
Цей вірш присвячений всім тим, хто довів на
ділі свою вірність
Україні...герой не може бути живим або
мертвим - герой залишається
героєм!