Нет статуса

Автор: Владимир Михайлов
Тема:Патриотическая проза
Опубликовано: 2017-04-23 18:26:14
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Образа.

Біля приймального пункту склотари стояла велика черга. Несподівано із-за рогу з'явилась жінка.
Підтримуючи під лікоть чоловіка, вона підвела його до віконця. Щось прошепотіла приймальнику і відійшла.
Коли приймальник з рук чоловіка узяв сітку з пляшками, черга загула:
- Куди?.. Де совість?..
На захист втрутилась жінка.
- Люди! Це мій сусід! Я допомагала!..
Та чи нам не все одно хто ти йому, - почувся раздратований голос, - а поза чергою нехай не лізе!
- Як вам не соромно! - схвильовано промовила жінка, - він за нас життям ризикував.
Невгамовна черга перетворилась у багатоголосий натовп.
- Наші батьки теж воювали, але поза чергою не лізуть!
- Ви люди чи ні, - ледве вимовила жінка, - він у танку горів!..
А між тим приймальник швидко звільнив сітку від пляшок і вклав в руку ветерана гроші.  Тримаючи зім'яті
карбованці, чоловік повернувся і  приголомшена черга замовкла в заціпенінні.
У чоловіка не було обличчя.
На кривдників страшним тавром лягли сором і докори сумління.
Натовп мовчав.
Рука ветерана з зім'ятими грошима затремтіла, а на місці втрачених очей з'явились сльози...

История cоздания стихотворения:

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 292

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 4.

Елена Бойко

У кривдників - муки совісті і докори сумління, у ветерана - сльози з втрачених очей, у мене плаче і серце, і душа без сліз,гірким болючим щемом.

2017-11-10 21:52:06

Владимир Михайлов

Рад Вашему визиту, Лена!

2017-11-11 22:49:11

Елена Бойко

2017-11-11 22:52:58

Владимир Михайлов

Почитайте ВАСЕЧКУ. Вам будет весело

2017-11-11 22:54:44

Елена Бойко

Щось притомилась, злипаються віченьки, Ваську вже не осягти. То ж аж на ранок, мудріший за вечора, чтиво варт перенести. На добраніч.

2017-11-11 23:07:15

Лариса Гараган

Зворушлива історія. Боляче до сліз і соромно за нашу черствість, байдужість і бездушність.
Дякую, Володя, за підняту тему! Про це потрібно говорити

2017-11-10 21:46:01

Владимир Михайлов

Спасибо, Лариса! Заходи! Всегда рад!

2017-11-10 21:51:06

Ніна Трало

Я это произведение уже читала, где - не знаю, может в книге. оно очень болезненное для меня. Я всегда с жалостью и со слезами читаю такие произведния. Трогательно и очень горько. Спасибо.
С теплом -

2017-04-24 17:04:26

Владимир Михайлов

Я вернулся к этой работе и понял, что она нуждается в редактировании.
Спасибо тебе, Нино!
Я до сих пор на этом портале, как в джунглях. Не умею пользоваться...

2017-04-24 17:42:13

Серна

Какая горькая правда, Владимир! Бездуховность полным ходом превращается в бездушность.
Надеюсь, что зарисовка не "с натуры"...

2017-04-23 22:54:57

Владимир Михайлов

Как раз, Надюша, с натуры. После окончания университета, я некоторое время жил в Одессе. По приезде состоялась встреча с друзьями, а потом... сдача бутылок. Так натолкнулся на сюжет, который сидел во мне занозой около сорока лет.

2017-04-23 23:44:22

Серна

Господи, их так мало осталось - ветеранов ТОЙ войны... А добра и сочувствия не хватает даже для немногих оставшихся... Грустно это и... неправильно.

2017-04-23 23:49:10

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений