Автор: Микола Паламарчук
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2014-06-06 19:46:14
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Жива пам'ять
З дитинства в пам`яті живі
Чарівні квіти польові.
Квітучі луки і поля
До мене линуть звідтіля.
Цвіли малинові кущі,
У вікна стукали хрущі,
Сміявся місяць звисока
Над бляклим світлом гасника.
На куцій лавці, під бузком,
Сидить дівчина з юнаком,
Сплелися руки навіки,
Кохались позирки палкі.
Палав сонцями молочай,
Пташки пробуджували гай,
Купалась в пахощах земля…
Пісні являють відтіля.
На хаті кублились пташки,
Співали в люльках малюки.
Тепер вони уже батьки…
Пливе кохання у віки…
16 серпня 2011 року
История cоздания стихотворения:
Дякую, Таня! Будуть зміни найкращі, все зміниться у бік правди! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 19:53:49 |
Спасибо, Юрий! Точно перца не хватает! Слащавая жизнь тоже надоест.+++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 19:46:50 |
Она ведь не одна
такая, Живёт таблеток не глотая. Стихи сильнее валидола И даже лучше всех уколов! Дякую, Сергей! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 19:41:35 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |