Автор: Микола Паламарчук
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2014-06-24 01:45:48
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Свобода

Уривок з поеми Розломане ярмо

Свобода

Полум'яні дев’яності…
Влада лопнула в Союзі.
Всім здалось, що волю просто
Віддали кремлівські „друзі“.

Ми по-зрадницьки забули,
Скільки згинуло в Сибіру.
Триста з гаком літ минуло
Під чужих царів і віру…

Утішались в ейфорії,
Всякі партії і рухи,
Думали, збулися мрії,
А скотились до розрухи…

Розікрали комуняки
Наші фабрики й заводи,
Не знайшлось для них гілляки
В українського народу.

Розгребли скарби народні
Правителі-інородці,
Ми, як завше, знов голодні,
В одній вишитій сорочці…

Не втихають обіцянки:
„Будете панами жити…“.
Городянки і селянки
Йдуть у найми - плачуть діти…

Розгулялися бандити,
Розплодилися повії.
Вже  чомусь у вільнім світі
Гинуть нація й надії.

Спить народ в глибокій тузі,
Не дрімає пришла влада,
Тягне знов в чужі союзи
І безбожно в злиднів краде…

Зовсім поряд, на чужині,
У достатку живуть люди…
Чи у нашій Україні
Довго кривда править буде?

Як проснуться козаченьки,
Як прозріємо незрячі,
Лиш тоді розквітне Ненька…
Воля вітром з сердець скаче.

История cоздания стихотворения: