Автор: Микола Паламарчук
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2014-06-26 01:22:48
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

По Дніпру пливемо

По Дніпру пливемо

По Дніпру пливемо,
Ми на яхті йдемо,
Палахтять жовто-сині  вітрила.
На штурвалі рука,
Котить хвилі ріка,
На кормі посміхається мила.                                                                                                 Запашні острівки,
Як весільні вінки,                                                                                            Височить синє небо глибоке.
Сонце пестить зеніт,
Береги золотить
І купається в річці широкій.

Приспів

Сонце квіти кучерявить,
Золотиться молочай,
Моя люба мене вабить,
Попливти  за небокрай.
Пошукати вічну казку
Про кохання у раю,
Де панують ніжні ласки,
В цім забутому краю.

Весняні, молоді
Стоять верби в воді
І плескають розпушені коси.
Луки вслали квітки,
Як жіночі хустки,
На зозульках виблискують роси.

По Дніпру пливемо,
На вітрах летимо,
Нам Перун усміхається мило.
На слов`янських горбах
Київ плине в садах
І вітає на кручі Ярило.

Приспів

Липень 2009 року

История cоздания стихотворения: