Автор: Микола Паламарчук
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2014-06-27 16:27:47
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Віра

Віра

Я вірю, зрине час,
розступиться ріка,
звернуть боги до нас,
їх праведна рука.
Розтане вічна тьма,
всі ідоли впадуть,
запропаде чума
і мрії оживуть.  
В зеленому гаю
калина розцвіте,
народиться в раю
дитинство золоте.
Не битиме набат,
не буде чорних чвар,
обійме брата брат,
уявить божий дар.
І третє око знов
прозріє на чолі
і запульсує кров
на радісній землі.
У небі голубім
засвітяться сонця,
вчуваю рідний грім
звеличує Отця.
Наспіє благодать
в гармонії богів,
милість зросте в стократ,
прилине із віків.
Загине чужий  код,
уже без вороття,
відродиться народ,
забуті відчуття.
Я чую, як гримить,
Дажбог у всій красі,
дорогу золотить
по зоряний росі.
Я знаю, спливе час
і з сивого Дніпра
зійдуть боги до нас,
як вісники добра!

25 січня 2013 року

История cоздания стихотворения: