Автор: Микола Паламарчук
Тема:Стихи о природе
Опубликовано: 2016-02-25 19:01:09
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Розслабтесь

Розслабтесь

Рай земний

Не встигло сонце повесніти,
В коханні птах зізнавсь пташисі,
А там, дивись, пташата-діти
Гуртом злітатимуть у висі.

Поллються щебети малечі,
Всміхнуться біленькі хмарини,
Весна складатиме на плечі
Поля веселі по зернині.

Укриються в медові квіти
Ліси, гаї, зелені луки,
Зійдуть веселки дощем вмиті,
Та й небокрай візьмуть на руки.

Шалено мить майне у літо  
В гучній тачанці-громовиці,
І позолотить відьма  жито,
Мов паніматка паляницю.

Біжать нев’янучі красоти,
Через миттєвості, віками.
Хмільні невідані висоти
Палають долями-зірками.

Ми живемо у цьому чуді,
Лиш не цінуєм плоть від плоті,
І мислимо, повік так буде:
Цей рай земний, його чесноти…

25 лютого 2016 року

История cоздания стихотворения: