Автор: Наталка Ситник
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2015-03-11 08:43:10
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Моя Україна

Вирує в серці почуття, те почуття ще незбагненне:
Любові й гордості злиття за рідний край благословенний.
За ясну зірку уночі, за журавля, що десь курличе,
Народ, з колиски співучий, добра і злагоди всім зиче.
За землю гордість, за поля, що простяглись ген-ген, без краю.
За тиху заводь край села, за солов’я, що так співає.
За роси чисті на траві, за череду, що повертає,
За воїнів, що мов живі, на обелісках сонце сяє.
Велика гордість в серці є, що покоління підростає.
Моя країна хай живе, хай множиться і процвітає!

История cоздания стихотворения: