Автор: Дмитрий Коршунов
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-06-09 21:23:41
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Сергію Жадану

Шляхи Господні, як то кажуть, невідомі,
Ось і сьогодні нам зустрівсь Сергій Жадан,
Думки до зустрічі вели нас несвідомі,
І ми прийшли на фестиваль "Меридіан".

Не зрозумів спочатку в чому примха долі,
Але ось-ось і вже лунає перший вірш,
А потім ще і ще, застигли мимоволі,
Гипнотизує, Кашпіровського не гірш.

Рядки стріляють, мов ті черги з автомата,
Як Маяковський душу рве поет Жадан,
До неба рветься та поезія крилата,
Один за одним йдуть вірші, як караван.

Сталевий голос - біль у роздумах поета,
А погляд щирий - невідома нам журба,
Він по життю, як "заєць", їде без білета,
Хоча навколо вже кондукторів юрба.

Війна, політика, а інше ні до чого,
Хоча любов жіночно мовить крізь рядків,
Перетинає післязавтра з позавчора,
Христа несе під прапорами всіх богів.

Можливо зустріч ця була й випадкова,
Але я вірю, що в усьому є мета,
Моя кохана захопилась майстром слова,
І я відчув обійми сповнені тепла.

История cоздания стихотворения: