Автор: Дмитрий Коршунов
Тема:Философские стихи
Опубликовано: 2019-08-24 23:08:21
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Ми незалежні...

Ми незалежні, так вважаємо принаймі,
Але свободи у легенях ще нема,
Тримають нас пани, як тих волів, у стайні,
Використовують холопів задарма.

Чуби летять, та кров с чолів тече на скроні,
Життя людини важить менше папірців,
Свідомість стогне у триклятому полоні,
Надія - марево, помре в кінці кінців.

Ми не народи, а звичайна біомаса,
Яка потрібна для досягнення мети,
Як ясла повні, чути вигук: "Вільна каса!"
Та ще видовищ трохи, так для гостроти.

Немає в світі незалежної людини,
Хоч більшість з нас вважає - воля у руках,
Стискає час тисячоліття у години,
Та перетворює пісок життя у прах.

Що нас чекає у майбутньому, не знаю,
Все незалежніше стає наступний крок,
Куди прямуємо, до пекла чи до раю,
Ми всі дізнаємось, у кожного свій строк.

История cоздания стихотворения: