Автор: Андрей Майоров
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2014-08-08 11:58:31
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Кришталики небесного сія́́ння,
Обрамлені в смарагд і порцеляну –
Незводячи очей, немов востаннє,
Я, вкотре, милуватись ними стану.
Прозорі й чисті, ніби ті джерельні во́ди,
Два світоча шляху моєї долі.
Проміння їх, мов той ковток свободи,
Який годиться смакувать лише поволі.
Два дива світу, восьме і дев’яте,
По вінця сповнені коханням незрадливим.
Його палкий аккорд, життям ще не прим’ятий,
В душі дзеркалах знітився цнотливо.
Вони ж, ввібравши всю буянь весняну,
Нещадно свердлять наскрізь всі вагання...
А я, укотре, милуватись ними стану,
Затамувавши подих, мов востаннє...
История cоздания стихотворения:
Кожен сам обирає свій шлях по життю. А ваш вірш змусив задуматися. Дякую. |
Рецензия от: Федчук Евгений 2024-03-28 16:51:07 |
Гарна ця у вас альтернативна планета. Тільки боюся, що геть зледачіють люди та й вимруть, коли за них все роботи робитимуть. А вірш гарний. Дякую. |
Рецензия от: Федчук Евгений 2024-03-28 16:47:38 |
Все робимо во славу Божу, і дякуймо Йому за все, що маємо! Дякую за вірш! Слава Богу за все! |
Рецензия от: Валентина Леушина 2024-03-28 16:47:20 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |