Автор: Леонид ВЕТЕР
Тема:Религиозные стихи
Опубликовано: 2017-01-20 22:04:13
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Праотцям Печерським

Шановна братія моя,
Всіх пригорнув би зараз я,
Нікого з вас би не покинув
І сміло  в спогади поринув.

Яке добро в житті творили
Та й Бога сильно як любили
Що подвиг той неоціненний
Віки шанує люд натхненний.

У вашій вірі, - ваша сила,
Що грізні напади розбила
Об вашу відданість до Бога.
І Вами створена  дорога

У край добра і край натхнення,
Хоча й нема для нього ймення.
Шлях в майбуття веде усіх
Де щастя, радість, діток сміх.

А шлях, до єдності із Богом
Лише почнеться за порогом
Твоїх, неправедних думок,
Для котрих місце, - під замок.

Вам б’є уклін блаженний люд,
Що приїздить з усіх усюд.
Бере від вас краплину сили,
Що в серці з Богом ви носили.

Шановна братія моя,
Для нас ви всі, - одна сім’я.
Для нас ви приклад над усе,
Що віри щит вперед несе.

Здолає шлях доріг кривавих,
Не для себе, не ради слави,
Щоб силу віри показати,
І приклад було з кого брати.

А послідовники «печер»
Несуть щит віри й до тепер,
Щоб возз’єднатися із Богом
В раю, за праведним порогом.

Шановна братія моя,
До вас крізь час повернусь я.
Ми дружно сядемо у коло,
І тисячІ людей навколо

Огорнемо своїм теплом.
І разом, із святим Петром,
Запросимо їх всіх до Раю,
Ось це я вам і всім бажаю.

Тому, що люд,- одна сім’я
Шануймось, братія моя.

История cоздания стихотворения:

Присвячується Великомученикам Києво-Печерської лаври:- Антонію, Нестору
Літописьцю і усім, усім іншим, чия
самопожертва, чия сила ВІРИ надихає нові і нові серця.