Автор: Леонид ВЕТЕР
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2019-09-07 22:59:37
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Повернення полонених.

Сльози навертає
Мій сердечний біль.
Серце калатає…,
Люди звідусіль…

Зібрались в чеканні,
Рідні душі ждуть.
Із полону бранців
Скоро підвезуть.

Які ж довгі роки
І життя в імлі…
Перші теплі кроки
На своїй землі…

Радість наростає,
Вибух почуттів.
Татко і коханий
Є. Він прилетів.

Палкі поцілунки
І обійми скрізь.
Хтось несе дарунки
І не держить сліз.

Президент стрічає
Кожного із них.
Весь народ чекає
В душах радість, сміх.

Як все передати
З зустрічі прибулих
Стільки є сказати
По часах минулих…

Рідна Україно
І увесь народ,
Дочекались «сина»,
Бранця у «господ».

Стійким було серце,
Все пройти змогли
Допити, знущання,
Все перемогли.

Дяка, наші рідні,
Що змогли встоять.
В нашій Україні
Буде благодать.

Самі відбудуєм
Милий, рідний край
Тим, хто нас плюндрує
Все вернеться, знай!

Дякуєм Вкраїно!
Зберегла синів.
Світова спільното
В нас бракує слів.

За підтримку вашу
Честь вам і хвала.
Пересилим чашу,
Що з війни жила.

Вернеться бажаний
Довгожданий мир
Що зберіг стражденний
Мій народ, кумир.

Сонечко над краєм
Дарить нам тепло.
Досвід з мого краю
Іншим принесло.

Хай  і їх здійсниться
Давній задум мрій.
І нехай ще сниться,
Але ти  зумій…
07.09.2019

История cоздания стихотворения:

Гордість, палітра радісних почуттів переповнює душу від зустрічі наших
бранців, та політв’язнів під час повернення їх з РФ. Ми горді за кожного із вас,
ми дочекалися вашого визволення…