Пісня про Буревісника

Дуже дякую!!!
Мені дуже приємно отримати від Вас таку позитивну рецензію!

Дякую за Ваш увагу до перекладу.
Так, вважаю, що варто було - задля максимального наближення і відповідності перекладу і оригіналу.
Але також я маю і більш вільний - римований переклад.
http://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=47610&poem=235269
Цікава ваша думка з цього приводу:

Пісня про Буревісника

Над рівниною морською,
Над морською сивиною
Вітер хмари все збирає
У несамовиті зграї.
А між хмарами і морем
Нескінченним і просторим
Гордо лине Буревісник,
Як пророк і передвісник –
Майорить смілива птиця,
Наче чорна блискавиця.

І в непереборній силі
То крилом торкнеться хвилі,
То злетить до хмар стрілою
Попід сірою імлою,
Він кричить і – чують хмари
Лиховісні, мов примари,
Радість у сміливім крику,
Силу й впевненість велику.

Чують хмари ті похмурі
В цьому крику – жагу бурі!
Сила пристрасті і гніву
У поривах крику-співу
Та упевненість незламна
Перемоги в битві славній.

І відчувши близькість бурі,
Чайки, злякані, понурі,
Стогнуть, носяться над морем,
Хмурим, темним, непрозорим,
Хвиль жахаються на морі
І на дно його готові
Заховати жах від бурі
У піщаній кучугурі.

Також стогнуть і гагари,
Їх лякають чорні хмари,
Грім і каламуть туманна
Адже їм не притаманна
Насолода боротьбою,
Задоволення від бою –
Грім ударів їх лякає
І ховатись спонукає.

А пінгвін сором’язливий,
Жирний, боязкий, лінивий
Все ховає неуміло
В кручах своє жирне тіло…
Тільки гордий Буревісник,
Відчайдушний передвісник
Бурі і страшної зливи, –
Лине вільно і сміливо
Поміж блискавок і грому
Понад посивілим морем!

Наче лиховісні чари –
Жахливіші й нижче хмари
Опускаються над морем,
Неосяжним і суворим.
І співають, й рвуться хвилі
В піні, наче посивілі,
До висот назустріч грому
Вщент забувши про утому.

І у відповідь їх співу
Грім гуркоче. В піні гніву
Вітру суперечать хвилі,
Розбігаючись на милі.
Та зненацька вітер в люті
Все ж охоплює напнуті
Зграї хвиль несамовитих,
Відчайдушних, гордовитих,
Що колись були мов брижі,
У міцні обійми хижі,
У яких є подих жаху,
І жбурляє їх з розмаху
У скаженій люті дикій –
Та на стрімчаки великі,
Розбиваючи у бризки
Нескінченні пінні низки
Тих смарагдових гігантів
В срібнім блиску діамантів.

Буревісник без упину
Із тривожним криком лине,
Страхітливий і несхибний,
Чорній блискавці подібний,
Як стріла, летить крізь хмари,
Мов розвіює злі чари,
Піну хвиль крилом зриває,
Й знову вгору виринає.

Ось він носиться стрілою
Наче демон, над водою,
Гордий, чорний демон бурі, –
В лютій радості й зажурі
І сміється, і ридає ...
Криком бурю заклинає.
В нього серце громом б’ється…
Він над хмарами сміється,
І на гнів їх не зважає.
Він від радості ридає!

Завиває вітер буйний…
В гніві грому, – демон чуйний, –
Він утому відчуває,
Він упевнений, він знає:
Хмари сонця не здолають
Й сонця – ні, не приховають!

Вітер виє ... Грім гуркоче ...
Полум’ям палають синім
Зграї хмар в рішучім плині
Над стихією стрімкою,
Над безоднею морською.
Море ловить відчайдушно
Стріли блискавок потужних
Й гасить їх в безодні сірій.
Наче полум’яні змії,
Відусюди налітають,
В’ються і в воді зникають
Блискавичні, незбагненні
Відображення вогненні.

– Буря! Скоро вдарить буря!

Це сміливий Буревісник,
Наче Господа намісник,
Що відступників карає, –
Гордо в блискавках літає
Понад морем посивілім,
Що реве у люті й гніві –
Це кричить несамовито
Урочисто й гордовито,
Наче владний голос Бога,
Передвісник перемоги:
– Хай сильніше буря гряне,
Й небо стане мов багряне!..

P.S. Вибачаюсь, що так довго не мав змоги відповісти

У римованому перекладі - то зовсім інша справа! Сподобалося.
Бути добру! Дефонтер!

Дуже вдячний за таку високу оцінку!!!
Радий, що Вам сподобалось

!