Viam supervadet vadens

Автор: Валентин Белый
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-04-15 17:34:36
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Пісня про Буревісника (№2)

                                                    "І вам слава, сині гори,
                                                     Кригою окуті.
                                                     І вам, лицарі великі,
                                                     Богом не забуті.
                                                     Борітеся — поборете!
                                                     Вам Бог помагає!
                                                     За вас правда, за вас слава
                                                     І воля святая!"
                                                                           Т.Г. Шевченко

Над рівниною морською,
над морською сивиною
вітер хмари все збирає
у несамовиті зграї.
А між хмарами і морем
нескінченним і просторим
гордо лине Буревісник,
як пророк і передвісник –
майорить смілива птиця,
наче чорна блискавиця.

І в непереборній силі
то крилом торкнеться хвилі,
то злетить до хмар стрілою
попід сірою імлою,
він кричить і – чують хмари
лиховісні, мов примари,
радість у сміливім крику,
силу й впевненість велику.

Чують хмари ті похмурі
в цьому крику – жагу бурі!
Сила пристрасті і гніву
у поривах крику-співу
та упевненість незламна
перемоги в битві славній.

І відчувши близькість бурі,
чайки, злякані, понурі,
стогнуть, носяться над морем,
хмурим, темним, непрозорим,
хвиль жахаються на морі
і на дно його готові
заховати жах від бурі
у піщаній кучугурі.

Також стогнуть і гагари,
їх лякають чорні хмари,
грім і каламуть туманна,
адже їм не притаманна
насолода боротьбою,
задоволення від бою –
грім ударів їх лякає
і ховатись спонукає.

А пінгвін сором’язливий,
тлустий, боязкий, лінивий
все ховає неуміло
в кручах своє жирне тіло…
Тільки гордий Буревісник,
відчайдушний передвісник
бурі і страшної зливи, –
лине вільно і сміливо
поміж блискавок і грому
понад посивілим морем!

Наче лиховісні чари –
жахливіші й нижче хмари
опускаються над морем,
неосяжним і суворим.
І співають, й рвуться хвилі
в піні, наче посивілі,
до висот назустріч грому
вщент забувши про утому.

І у відповідь їх співу
грім гуркоче. В піні гніву
вітру суперечать хвилі,
розбігаючись на милі.
Та зненацька вітер в люті
все ж охоплює напнуті
зграї хвиль несамовитих,
відчайдушних, гордовитих,
що колись були мов брижі,
у міцні обійми хижі,
у яких є подих жаху,
і жбурляє їх з розмаху
у скаженій люті дикій –
та на стрімчаки великі,
розбиваючи у бризки
нескінченні пінні низки
тих смарагдових гігантів
в срібнім блиску діамантів.

Буревісник без упину
із тривожним криком лине,
страхітливий і несхибний,
чорній блискавці подібний, –
як стріла, летить крізь хмари,
мов розвіює злі чари,
піну хвиль крилом зриває,
й знову вгору виринає.

Ось він носиться стрілою
наче демон, над водою,
гордий, чорний демон бурі, –
в лютій радості й зажурі
і сміється, і ридає...
Криком бурю заклинає.
В нього серце громом б’ється…
Він над хмарами сміється,
і на гнів їх не зважає.
Він від радості ридає!

Завиває вітер буйний…
В гніві грому, – демон чуйний, –
він утому відчуває,
він упевнений, він знає:
хмари сонця не здолають
й сонця – ні, не приховають!

Вітер виє... Грім гуркоче...
І відчутна близькість ночі...

Полум’ям палають синім
зграї хмар в рішучім плині
над стихією стрімкою,
над безоднею морською.
Море ловить відчайдушно
стріли блискавок потужних
й гасить їх в безодні сірій.
Наче полум’яні змії,
відусюди налітають,
в’ються і в воді зникають
блискавичні, незбагненні
відображення вогненні.

І природа наче марить:
– Буря! Скоро буря вдарить!

Це сміливий Буревісник,
наче Господа намісник,
що відступників карає, –
гордо в блискавках літає
понад морем посивілім,
що реве у люті й гніві –
це кричить несамовито
урочисто й гордовито,
наче владний голос Бога,
передвісник перемоги:
– Хай сильніше буря гряне,
й небо стане мов багряне!..

История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 362

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 2.
Валентин! Ви не боїтесь вибирати для перекладів класику. Тільки за це Ви вже достойні схвалення. Ця поезія в прозі Максима Горького - дуже сильна річ. І я рада, що Вам вдалося на цьому тлі виглядати достойним перекладачем.
У мене теж є кілька перекладів. Деякі - на прохання, інші - з власного натхнення. Лідія.
2017-09-02 11:41:59
Дуже дякую Вам, Лідія!
Для мене це честь - отримати від Вас таку схвальну рецензію!
З повагою, Валентин
2017-11-01 15:26:47
2017-11-01 18:44:36
Сподобалось.Браво! Це той, випадок, коли переклад перевершує оригінал!
2017-04-16 01:09:40
Дуже дякую за таку високу оцінку!!!
Мені дуже приємно!!!
Навіть і не сподівався на таку оцінку!!!
2017-04-17 18:57:18

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
В прямом эфире
Гарна Ваша весна ,Валентино. Нехай буде мирною, теплою, тихою.
Божих благословінь Вам ,натхнення!
Дякую щиро!
Рецензия от:
Людмила Варавко
2024-03-28 10:45:29
Душевно та відверто Лесю! Бажаю тобі прощення!
Рецензия от:
Мишигас
2024-03-28 10:18:48
Сонечко моє, ти знову поряд,
погляд зігріваючий ловлю.
Аж до краю повнить насолода,
бо тебе я сонечко люблю.
Рецензия от:
Тимошенко Олександр
2024-03-28 10:03:11
На форуме обсуждают
Іде вуйко Хрещатиком - 

Приїжджа людина. 

Запитує у зустрічних: 

- А котра година? 

Перехожі пробiгають, 

Позиркують скоса. 

Той рук(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 09:59:39
Коли забув ти рідну мову —

яка б та мова не була —

ти втратив корінь і основу,

ти обчухрав себе дотла.


Коли в дорогу ти збирався,

каз(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 08:29:11
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.