UA
|
Додатковий 16. "А небо в зорях" на вірш Ніни Трало / АП творчої групи - Злива / |
|
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Автор: Юрий Тригубенко
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-09-25 07:55:01
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Осінній мій Харків!
Ось, нарешті, із півночі холодом дмухає Осінь!
Жовте листя каштанів та кленів жене по Сумський.
А фонтан біля Опери вітром розпилює й досі,
А такий, що навпроти, до неба високий й стрімкий.
Моя лава у сквері, де струмінь спадає дзеркальний.
Цей високий фонтан, він ліворуч від мене шумить.
Може, день для прогулянки і не такий ідеальний.
Але я з насолодою бачу й ловлю кожну мить.
Я чекаю на того, хто кликав мене та спізнився.
В галереї «Бузок» вернісаж його творчих робіт.
Нам ладнати його. Я тому саме тут опинився.
І сиджу та дивлюся, як сходять каштани з орбіт.
А Сумська, як завжди, наче річка у горах, потоком.
Суне лава машин іноземних та най дорогих.
Розрізняю їх всі натренованим з малечку оком.
Роздивляюсь жінок, тим же оком, в фігурах людських.
Я не часто на лаві сидів, просто так, серед парків.
Там, де шум від колес. Де не чути в деревах птахів.
Та я радий побути з тобою, осінній мій Харків!
І чекати на час, що, мов голуб, злітає з дахів.
24.09.2018 р.
Світлина з Ін-ту.
История cоздания стихотворения:
0
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 881
Рецензии
Всего рецензий на это произведение: 9.
Чудово! Нагадали про місто, в якому я навчалась (ХАИ). Давно це було, але все збереглося в пам'яті.
2019-01-07 13:43:35
Студентськи роки не забуваються ніколи! Дякую, мила Раїсо, за читання та теплі спогади! І я радий, що нагадав Вам про це!
2019-01-07 14:16:12
Юрочко, і я згадую Харків, читаючи твою милу осінню поезію... Ніби теж йду поряд, бачу, як ти сидиш на лавочці, чекаєш на свого знайомого художника... Мені теж захотілося посидіти на тій лавочці. Написала тобі ще одного листа про наше перебування у твоєму місті...
У твоєму вірші вразило, що у тебе "каштани сходять з орбіт"... Неймовірно, ти ж не читав мої "Каштани", здається? Для зручності твоєї поставлю їх зараз у папку Общий... Я там пишу про каштани, що "планета тихо падає на брук..."
У твоєму вірші вразило, що у тебе "каштани сходять з орбіт"... Неймовірно, ти ж не читав мої "Каштани", здається? Для зручності твоєї поставлю їх зараз у папку Общий... Я там пишу про каштани, що "планета тихо падає на брук..."
2018-09-28 23:52:48
Дякую щиро, люба Танечко, за читання й теплий відгук! Тепер читав твої "Каштани". Дійсно в чомусь співпали наші думки. Тільки в мене стиглі каштани падають на газони, ніби сходять з орбіт. Та все одно, немає нічого дивного, що в чомусь ми схожі. А як ти гадаєш? Чи я не маю рацію? Обнімаю тебе ніжно.
2018-09-29 06:20:02
Там ще лист є... 
Мимо этого бассейна у Зеркальной Струи я проходила каждый день, по дороге в школу и обратно. Правда, фонтана на нём тогда ещё не было... Я ещё, помнится, высматривала упавших в воду пчёл и ос, и вытаскивала тех, до которых могла дотянуться. Однажды одна из них меня ужалила в ладонь, и я на неё страшно обиделась: вот такая, понимаешь, благодарность за спасённую жизнь...
Спасибо тебе, Юра, за изумительный стих, он меня растрогал просто до глубины души!
Спасибо тебе, Юра, за изумительный стих, он меня растрогал просто до глубины души!
2018-09-27 09:19:06
Сидел на скамье и в какой-то момент подумал и о тебе, Танечка! Вот, думаю, совсем недавно Татьяна из Киева здесь мимо проходила! Не могла не проходить! А еще Таня Лавинюкова тоже проходила мимо, в это лето! Не могла не проходить! И точно! Вот ты сама и вспомнила детство свое. "Зеркальная струя" наша давно уже одним из символом города стала. Что касается высокого фонтана, он сравнительно недавно здесь возник. И я бы этого не делал! На мой взгляд эта высокая струя фонтана вступает в зрительный конфликт с зеркальной струей, нахально забивая последнюю. Но это уже дело вкуса архитектора.
Спасибо тебе, Танечка, что читала и так тепло отреагировала! Обнимаю,
Спасибо тебе, Танечка, что читала и так тепло отреагировала! Обнимаю,
2018-09-27 09:49:38
Мне тоже больше нравится, как было раньше, без высокого фонтана... Хотя, может, это просто - тоска по ТОМУ, прежнему, Харькову, в котором и поныне живёт моё далёкое, но такое близкое сердцу, детство?
2018-09-29 10:02:53
Спасибо, Юрий, очень проникновенно, о родном городе. Уютной осени и душевной теплоты.
2018-09-27 09:09:49
Моя сердечная благодарность, Жанночка! И мое пожелание мирной и благополучной, уютной, осени и тебе, и дорогому сердцу Кривому Рогу!
2018-09-27 09:59:46
Такий зворушливий, закутаний у осінню шаль любові до Харкова, вірш.
Умієш розчулити своїми рядками, Юра, за що я тобі щиро вдячна!
Умієш розчулити своїми рядками, Юра, за що я тобі щиро вдячна!
2018-09-27 09:00:38
Дякую від серця, люба Ларочко! Від твоєї реці тепло мені і гарно на душі! Обнімаю,
2018-09-27 09:05:46
Браво, Юрій ! Наш Харків став таким красивим і в галереї Вашій буваємо. Життя вирує. Здоров'я і наснаги Вам.
2018-09-25 19:07:13
Щиро дякую, земляче, за гарний та теплий відгук! Згоден з тим, що наше місто стає все гарнішим. Одне погано, що у забудові багато брутальних помилок та безладу, і гроші вирішують те, що треба вірішувати талантом та розумом архітектора.
2018-09-26 05:52:15
Так, згоден. Про це та про єднання природи і архітектури в моєму вірші "Город Солнца" (или злое Солнце урбанизации). Але пока не знаю показувати його читачам чи ні, бо не дуже полюбляють "проблематичні" вірші та ще такі довгі, як у мене. Для Вас трішки з цього мого творіння:
* * *
Вот – фасад, вот – перспектива,
Планы поэтажные хитры,
Есть кабины для сартира
И расчеты все верны.
Все учли. Все просчитали,
Про запас, чтоб не было беды;
Всуе умники не знали –
Их шедевры оторвались от среды.
«Нет предела совершенству!»
Тут не спорили они,
Но нельзя вредить единству;
Мы в природе – не одни!
З повагою, Олександр.
* * *
Вот – фасад, вот – перспектива,
Планы поэтажные хитры,
Есть кабины для сартира
И расчеты все верны.
Все учли. Все просчитали,
Про запас, чтоб не было беды;
Всуе умники не знали –
Их шедевры оторвались от среды.
«Нет предела совершенству!»
Тут не спорили они,
Но нельзя вредить единству;
Мы в природе – не одни!
З повагою, Олександр.
2018-09-26 11:06:05
Замечательное стихо, живописное и бесхитростное. Понравилось, Юрий! Хорошей осени!
2018-09-25 18:51:58
И тебе желаю славной и Мирной Осени, дорогая Наташа! Спасибо большое, что читала и тепло ответила!
2018-09-26 07:53:18
В прямом эфире
| Так, повеселішав. Потішний віршик!) Дякую..Благословінь Вам ,Аню ! |
| Рецензия от: Людмила Варавко 2024-04-25 19:01:16 |
| Важное примечание в
истории создания
стихотворения... Но от прошлого не убежать... А история вышла романтичной! |
| Рецензия от: Анна Степанюк 2024-04-25 18:38:45 |
| Розвеселили, дякую. Зараз такий час, що на серці частіше Печаль, ніж Радість. |
| Рецензия от: Всеволод 2024-04-25 18:37:00 |
На форуме обсуждают
| Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
| Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |
| Most Popular Rock Songs
On YouTube 1 Passenger | Let Her Go 3.7B 2 Imagine Dragons – Believer 2.6B 3\4 The Chainsmokers & Coldplay - Something Just(...) |
| Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-23 23:49:15 |
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.