Автор: лариса василишина
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2018-08-24 18:43:42
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Дорога України.

Розтерзана,  розхристана,  знедолена,
на  босу  ногу  взула  чобітки.
І  сльози  на  очах  і  геть  знекровлена,
лише  уста,  як  спілі  ягідки.

Іде  пустинним  шляхом  дуже  зморена
і  серце  наче  пташка  у  груді.
Шукає  свою  долю,  загартована,
шукає  свою  стежку  у  житті.

Шепочуть  спраглі  губи  пісню  мамину
і  батька  настанову  у  житті.
і  згадує  їх  долю  геть  сплюндровану,
минуле  дає  легкість  у  путі.

В  кінці  дороги  видно  сяє  сонечко
і  душу  зігрівають  промінці.
Усе  гаразд  буде  у  тебе  донечко,
ти  тільки  хрестик  стисни  в  кулаці.

История cоздания стихотворения: