Автор: Анатолий Плюта
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2014-10-24 08:29:46
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

СПІВАЙ ДУША МОЯ, СПІВАЙ

Співай, душа моя, співай,
Поки я білий світ ще бачу,
Співай, душа моя, співай,
Поки радію я і плачу.
Радію й плачу, бо живу,
Бо серцем я усе сприймаю,
Бо світ я бачу наяву
І разом з ним пісні співаю.
А світ – безмежний океан,
Що котить хвилі по просторах,
Дарує всім він без оман
На долі щастя, радість, горе.
Дарує смуток і печаль,
І вдачі зичить, і невдачі,
Дарує все, йому не жаль
Коли сміється хтось чи плаче.
Співай душа моя, співай,
Сприймай дарунки океану,
Поки шумить мій водограй,
Від цього я добрішим стану.
Свою скарбницю розіб’ю,
Жаліти ні про що не буду,
З добра дороги постелю
Нехай вони послужать людям.
Про ті дороги і шляхи
Я знов же пісню заспіваю,
Нехай бринить вона роки
І людські душі зігріває.
Щоб була радість і тепло.
Усім, кому так бракувало,
Щоб квітло все і все жило,
А обречене оживало.
Співай, душа моя, співай,
Щасливий я усім, що маю,
Мені покою не давай,
Бо ж я без тебе не співаю.

История cоздания стихотворения: