Автор: Любов СЕРДУНИЧ
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2014-09-30 17:13:22

БОРОТИСЬ ВАРТО!

БОРОТИСЬ ВАРТО!
Не даремно були наші подвиги ратні –
Стало волею рабство.
І хвалебні співати хотілося оди,
Та з серця – квиління народу…

Ти був ройовим одного тільки рою,
А став усього народу героєм.
І падають в Лету нащадки повстанців,
І ти, на жаль, – не останній…

Тужно «Кача» пливе і портрети героїв,
Їм співаємо Тризну. Ох, Тризну!..
А хто горе наше важкезне потроїв,
Той – вигнанець Вітчизни!

Двоє виродків виром керують кривавим.
І пала небайдужа душа і вже й хата.
Та ще дибу й меча ми на них не скували,
Ще нема на катів
Ката.

І гуртуєм чоту до чоти, рій до рою.
Знов – пора
революційно-осіння.
І треба б осанну співати героям,
Та з серця – одні голосіння.

Зайди знищують дух наш і пагони гарту,
Та боротись і жити – варто!
Бо
Всенародні сльози народжують ямби,
Й пливе «Кача» і чорні троянди…

(© Любов Сердунич, 20 вересня 2014).

История cоздания стихотворения:

Сльози народжують вІрші, вірші народять наснагу і перемогу. На це й сподівається моє зболене слово...