Отсутствует

Автор: Любов СЕРДУНИЧ
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2014-10-04 20:55:29
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ДВІ МОСКОВІЇ

ДВІ МОСКОВІЇ
              На 350-ий рік «Росії» в Україні

За коріння вкраїнне, за поклик горінь
Їх згадаємо кожного року:
Є ж «Росія» поетів, співців, матерів…
Тільки є – й зі зворотнього боку!

То імперія вбивць і жандармів, катів,
Підлабузників і яничарів.
Їх для певности ще й возвели у святі –
На криваві молитися чари.

Є «Росія» мучителів, стражів, царів,
Підлих зрадників і фарисеїв.
Ми лишалися сіл за «невинне» парі –
І кацапились вкрадені села.

Є «Росія» Іванушок-«зранкуналий»
І «тьоть Моть», що жиріли з Вкраїни.
Йдуть новітні гетьмани вклонитися їй,
Не з принуки-безвиході – вільно!

У Московії – не монолітний анфас,
Однобока і посмішка в профіль.
Хоч і шуйцею гладить вряди-годи нас,
Та правицею шле на Голгофу!

Розпізнаймо облесливих взорів вогонь
І гадюче обличчя тиранів!
Сподіваємось благ від «братання» того –
Дочекаємось солі на рани!

Пресумний рік відзначення! Хитра мета:
В нім забути русяву князівну,
Від якої украдена й назва свята:
Русь («Росія»), – Мою Україну!
(@ Любов СЕРДУНИЧ, 2003).

История cоздания стихотворения:

Є у Московії й адекватні люди, і навіть генії, та тільки погоди вони там не роблять... Імперія є імперією, страждають від цього всі.

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 590

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 4.
чесна позиція. і правда Ваша правдою є. роблячи "братання" та "вічну дружбу" з сусідами своїми, женучи їх то до гулагів, то до соловків, і собі такого лиха робила, видавлюючи людське, сіючи звіряче. от і виріс за століття не то вічний смерд, не то раб з доброї волі, не то віччне м/ясо гарматне черговому карлику кремлівському...
а вже кому й залили мірою повною гарячої смоли за комір - то Україні...
2015-02-07 18:03:47
Слушно, пане Василю. Так і є. ТомУ й пишу, що дві Московії є. Прикро, що більшість її - зазомбована. А загалом - орда була і є. Й орду нічого не змінить. Та "нам своє робить!". Слава Україні!!!
2015-02-12 23:23:25
маємо робити, бо наше житя є наше життя тут; тільки й обманювати маємо перестати себе: ворог ніде не дівся, в пекло не звалився і гадити, підлість чинити, смердіти буде, - поки не прийде на нього просвітлення. чи Китай.
2015-02-13 08:42:27
Гарний вірш! Дякую Вам, пані Любов!
2014-10-13 14:32:18
Дуже дякую, пані Валентино! Рада, що Вам сподобалося! Заходьте!
2014-10-18 23:48:31
Гарний і дуже правильний вірш. Погано знаємо ми свою історію, історію України-Русі. Одну цікаву книжку знаю з цього приводу, М.Аркаса. Та й ту написала людина, котра не була вченим у звачайному розумінні слова. Ще гірше, що своєї історії не знають росіяни. Ще питання, хто "Брат старший". Чи не так? І про імперію теж правильно, Любо. Яка б вона не була, а лишається загарбником і катом. І це теж висновок історичної науки. Нам, українцям, не вистачає почуття гідності та самоповаги. Треба цьому вчитися та ставати собі гарантом і захисником. Слава нашій Україні!
2014-10-10 17:07:02
Хочу ще додати до сказаного мною. Дійсно, що маємо дві Московії. У другій живуть наші друзі та рідні. Прості люди, як і ми. Не політики і зрадники народу. А іще Росія дала світу генієв слова, музики та мистецтва. І не тільки. Гадаю, що їх імена не потребують бути названими, бо всі ми їх знаємо.
2014-10-10 17:12:33
Дякую, пане Юрію, за солідарність! Саме так і я думаю. Саме це й хотіла сказати своїм вІршем. Питання, хто нам брат і чи є московини старшими - зовсім не питання (не проблема), позаяк це вже давно досліджено. І не брат, і, тим паче, - не старший. А нав'язали вони нам цю думку, аби приспати нашу пильність. І таки приспали! Бо не читаємо ні Миколу Аркаса, ні Павла Штепу, ні інших дослідників історії. Тому й не сподівалися ножа у спину, за що зараз і розплачуємося... А наші рідні там у наш час, зокрема, зараз, - переважно в ТІЙ московії: путлерівській. Генії московії?.. Вони майже всі - іноземного походження, у тому числі - й українського. Це - довга розмова. Дякую Вам за те, що читали, і за допис! Слава Україні!
2014-10-10 17:42:12
Дякую, пане Юрію, за солідарність! Саме так і я думаю. Саме це й хотіла сказати своїм вІршем. Питання, хто нам брат і чи є московини старшими - зовсім не питання (не проблема), позаяк це вже давно досліджено. І не брат, і, тим паче, - не старший. А нав'язали вони нам цю думку, аби приспати нашу пильність. І таки приспали! Бо не читаємо ні Миколу Аркаса, ні Павла Штепу, ні інших дослідників історії. Тому й не сподівалися ножа у спину, за що зараз і розплачуємося... А наші рідні там у наш час, зокрема, зараз, - переважно в ТІЙ московії: путлерівській. Генії московії?.. Вони майже всі - іноземного походження, у тому числі - й українського. Це - довга розмова. Дякую Вам за те, що читали, і за допис! Слава Україні!
2014-10-10 17:42:15
Саме так ...Так вірно все розклали по поличках

З повагою
2014-10-05 00:35:05
Дякую, пані Валентино, що читали! Дякую за коментар! Щасти Вам!
2014-10-05 17:40:28

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
В прямом эфире
Это стихотворение написано очень заботливой и сильной мамой, звучит, как молитва, в ярких лучах добра и надежды, а какая энергетика! Спасибо, Людмила! С уважением!
Рецензия от:
Михаэль Шон
2024-03-28 23:31:35
Спасибо, Александр! Добру - быть! И мир не за горами...
Рецензия от:
Ирина Венжега
2024-03-28 21:35:44
Жила - была однажды,
Прекрасная ЛЮБОВЬ.
Но предали невежды,
И лилась ЕЁ кровь.

А дальше, воскресала,
У всех кто полюбил.
Взамен, ни грош не брала,
С НЕЙ в счастье каждый жил!
Рецензия от:
Владимир Ярош
2024-03-28 21:24:32
На форуме обсуждают
Іде вуйко Хрещатиком - 

Приїжджа людина. 

Запитує у зустрічних: 

- А котра година? 

Перехожі пробiгають, 

Позиркують скоса. 

Той рук(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 09:59:39
Коли забув ти рідну мову —

яка б та мова не була —

ти втратив корінь і основу,

ти обчухрав себе дотла.


Коли в дорогу ти збирався,

каз(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 08:29:11
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.