Автор: Павел Горобец
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2016-05-02 13:13:55
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Не Доля...

..та іноді,так хочеться до тебе,
Щоби дивитись в очі голубі,
Шо-би літати в них,мов той пілот у небі,
І зірку звідти принести тобі..

А на столі б лежали наші руки,
Долоні дві, одна в одну сплелись..
І мов не було 10 літ розлуки,
Все як тоді..
          давно...
                 давно..
                        колись..

А потім губ твоіх торкнутись ніжно,
В твоєму Серці розвести вогонь,
Щоб зранку вдвох проснутись,свято,й  грішно,
В сплетінні наших тіл і дотиком долонь.

Але не Доля,різніі ми птахи,
І різний ритм биття Сердець,
Ти,-мов той Анел,білий та крилатий,
А я всього простий лиш сірий ,горобець..

История cоздания стихотворения: