Страница Абсурдыня (для поэтесс)
/ Конкурс Абсурдов /
страница Абсурд (для поэтов)
/ Конкурс Абсурдов /
Сейчас на сайте 2738 человек
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
Есть только одна подлинная ценность- связь человека с человеком (с)

Автор: Валерий Димыч
Тема: Гражданская лирика
Опубликовано: 2017-05-08 23:50:59
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Покликання

Вiйна вирує навкруги,
Без жалю крає Україну,
Ось-ось пiдступнi вороги
Наздоженуть мене й дитину.

Не розумiю, хто я є ,
її сестра, а може, мати,
Але покликання моє-
Оцю дитину врятувати.

Я майже вибилася з сил,
Бо переслiдує страхiття,
Вкривають душу кров i пил-
Брати вiйни i лихолiття.

Хтось щиро руку простягнув,
Своє життя поклав на чати,
Зорею в небi промайнув,
Мене й дитину рятувати…

Гiрке покликання моє,
I серце крається вiд болю…
Скажи, дитинко, хто ти є?
У вiдповiдь я чую: “Воля…”

Я прокидаюсь вiд вiйни,
Подушка вимокла сльозою.
Той жах i втеча- тiльки сни.
По даху дощ шумить з грозою.

8 Травня 2017.

История cоздания стихотворения:

Це не вигаданий сон.Це моя подруга по волонтерству, Леся Малькiв, навiть, увi снi, не має спокою...."Знову сон... Снилася війна. А в мене
завдання, місія - вивести якусь дитину на мирну територію. Це дівчинка, років п'яти. Ми маємо пішки дістатися до Львова, де війни нема. А
вона переслідує. Я аж чую її подих, і жах охоплює мене. Десь позаду бахкає, і навіть чути голоси ворогів . Якісь добрі люди допомагають мені,
а самі залишаються. Щоб прикрити... Мені страшно, але треба йти крізь руїни і вогонь.
Сон обірвався. За вікном шумить не війна, а львівський дощ. Оговтуюся. Сльози заливають очі і не дають писати".

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 213

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 5.
Доброго вечора, Валерію. Чудовий вірш. Візьму до скарбнички!
2019-02-25 22:59:17
Дякую. Заходьте, Рад буду знов зустрiти.
2019-06-16 20:12:17
Вірш торкнувся болючих сторінок нашої історії. І це не сон, це дійсність.
Дякую, Валерію!
2017-12-04 16:14:55
Так, це i сон i дiйснiсть...
2017-12-04 18:47:35
2017-12-04 19:01:21
Страшний, повчальний... Сподобався вiрш...
2017-11-24 16:51:33
Вiйна настiльки ввiйшла в наше життя, що не полишає i увi снi.
2017-11-24 20:37:05
2017-11-24 21:30:46
У четвертому рядку треба змінити на "... мене й дитину", а далі треба якось переінакшити "з зіркой", "з дитиной", бо правильно "з зіркою" та "з дитиною". А оповідь щира, прониклива.
Бути добру! Дефонтер
2017-05-09 06:35:37
Дякую!
2017-05-09 09:11:06

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
Море синее играет бирюзовою волной Замечательные строки, Саша. Новых удач!
Рецензия от: Михаил Вечера
2020-06-05 20:54:03
Пристрасний та емоційний вірш, пронизаний почуттями та красою жінки, яка не стала другом, але....Гарно, Олександре, чуттєво.
Рецензия от: Валентина Гришко
2020-06-05 20:52:53
А на кладбище всё спокойнинько, ни друзей, ни врагов не видать... Удивительная благодать. Вот где происходит примирение добра и зла, на кладбище все равны. С уважением, Ю.Л.
Рецензия от: Литвинов Юрий
2020-06-05 20:49:10
На форуме обсуждают
2020-06-04 10:52 https://ibb.co/RgcgkcK

«А что же не отвечаете на справедливое замечание Галины? Или на украинском не понятно? Тогда я скажу на до(...)
Рецензия от: Солнечная почта
2020-06-05 20:43:16
Сегодня хочу представить публикацию Юрия Тригубенко «О наболевшем!» https://www.stihi.in.ua/a vtor.php?author=47629&poe m=345934, неугодные мнения о кот(...)
Рецензия от: Солнечная почта
2020-06-05 20:39:35
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.