Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі. (Л. Костенко)

Автор: Альгиз
Тема:Философская проза
Опубликовано: 2018-01-28 17:39:45
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Що видно, коли ще нічого не видно?

       Ще нічого не видно, але ти точно знаєш, що кінець близько. Але поки не віриш своїм передчуттям,
вірніше, не звертаєш увагу на думки, що іноді прослизають. В момент, коли ти знаходишся поряд із ним,
відчуваєш у повітрі метал, холод. Між вами тиша зовнішня, а в середині кожного напруга. Ви припинили
дзвонити один одному, знаходитесь дома лише за порядком, встановленому роками. Один із вас хоче
втекти, другий - щоб довше не приходити.
Ліжко давно стало вам завелике. Ви загубились на краях цього простору. У кожного своя ковдра й ви вже
не пам'ятаєте запах та тепло шкіри колись рідної людини. Навпаки! Ви відчуваєте чужорідність та
бридливість. Іноді трапляється близькість. Навіщо? Він підтверджує свій статус власника, а ти... тобі
просто цікаво: зміниться щось після цього? Але нічого не змінюється. Ви навіть не розмовляєте після сексу,
як раніше, лише перекидаєтеся черговими фразами.
     Одного разу він не прийде до дому. Ти всю ніч проридаєш, шкодуючи себе, починаючи ненавидіти
його. ... Й поки ти особисто не зробиш крок до іншого життя, ти будеш повільно старіти, все більше
озлоблюючись ... вмирати посеред нудьгуючого життя...
Цікаво те, що зовнішнє нікому нічого не ясно. І коли ви з'являєтесь на люди - здається, що ви пара. І
тільки ви відчуваєте, що між вами прірва. Але мовчите, навіть не намагаєтесь припинити мучити один
одного. Просто пливете за течею паралельними світами, забиваючи цвях ненависті в серце один одному.  
Коли ви нарешті розлучаєтесь, то залишаєтесь ворогами...

Миру нам всім та гармонії.

История cоздания стихотворения:

Присвячується людству.

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 321

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 9.

Катерина Слота

Основною якістю руни Альгіз є здатність пронизувати матерію своєю свідомістю.
...У кожної Людини свій Світ. При зустрічі Серце тоне у Морі почуттів і Двоє не задумуються чи зможуть вони прийняти Світ коханого. Не зламати його. Нерозуміння Світу Іншого вбиває почуття, проймає холодом стосунки, залишає рани в Серці. Для того щоб "просто піти" потрібно мати Силу. Коли Ти знаходиш цю Силу, Ти пишеш для себе Нову Казку. У тебе з'являються Крила. Ти ні про що не шкодуєш. Ти йдеш вперед "без цвяха ненависті у Серці" з Вірою у Казку. Тому що Ти чудово пам'ятаєш як "вмирати посеред нудьгуючого життя". Ти знаєш, що десь є Людина з " Твоїм" Світом. Якщо Зорі підкажуть, Ви зустрінетесь. Ваші Світи зіллються в одне Ціле. Тоді та лише тоді виникне Нова Галактика з іменем Гармонія. А доки Ти чекаєш цієї зустрічі, Ти змінюєш Себе. Бачиш, Аналізуєш свої помилки, Приймаєш, Очищуєшся від Бруду! Адже змінивши себе, твоє Світло побачить Душа з "Твоїм" Світом. Як не у цьому житті, так у наступному. Ти йдеш вперед. Ти Щаслива..... Дякую, Альгіз!

2018-08-10 19:57:13

Альгиз

Я згодна з вами. Дякую за такий розвернутий відгук. Завдяки таким ось недовгим спілкуванням ми узнаємо один одного хоча б трішки... Це дає змогу розуміти творчість. Дякую!

2018-08-10 20:50:00

Катерина Слота

2018-08-10 21:27:20

Анатолий Уминский

Грустные размышления, Альгиз.
Доля правды, безусловно, имеется.Но не могут сохраняться пылкость, страсть всю жизнь.Эти чувства
трансфомируются в обоюдную заботу, понимание, уважение. Ну, а уж если этого не получилось, то всё было пущено на самотёк. Притом и с одной, и с другой стороны. Это только моё мнение.
Спасибо за Ваши рассуждения.
Всего доброго Вам.

2018-02-05 14:12:36

Альгиз

Звісно, ви праві!
Але я хотіла сказати не про пристрасть чи гарячі почуття. Йдеться про відчування... ще десь далеко, але в по хребту почали вже бігати мурахи від передчуття невідомості: а що далі?
Втрачати ніби нема чого - кохання втомилось й пішло собі і болю ще не має. Є передчуття болю, бо розривати зв'язки ( енергетичні) - дуже боляче й людина це розуміє несвідомо і це лякає...
Я спробувала описати стан лише жінки. Гадаю, що чоловіча думка мало чим відрізняється.

Дякую, що завітали до мене!

2018-02-05 14:20:05

Анатолий Уминский

У мужчин, по природе , более грубая натура и на отношения взгляд более упрощённый. Из-за этого очень часто бывают конфликты. Тут простое непонимание разницы интересов, желаний противоположного пола.
Даже вот такая шутка:
У мужчин проблема, что нечего поесть,
а у женщин, что нечего надеть.
Хотя в холодильнике полно еды, а шкаф не закрывается от обилия одежды.
С уважением.

2018-02-05 14:29:43

Виктория Русич

все проходить, пристрасть не вічна. Але втративши таку бажану пристрасть, люди знову поспішають знайти нову. Я теж усе це пережила і щаслива, що знайшла, чим замінити ті наркотичні відчуття. Дуже гарно написано.!!!

2018-02-02 23:45:14

Альгиз

Дякую! Рада, що вам сподобалось.
Всі ми проходимо через це.

2018-02-02 23:56:33

Ирина Светодар

Грустное повествование... Словно проживаешь всё вместе с ЛГ.
Успехов!

2018-02-02 17:39:15

Альгиз

Дякую!

2018-02-02 19:47:56

Елена Цивка

Правда життя... Дуже проникливо Ви написали. Не знаю, може так і повинно бути, для чого тільки? Філософське питання...

2018-02-02 17:25:33

Альгиз

Це лише спостерігання... Ми приходимо в життя, щоб навчатися жити, кохати, прощати та відпускати. Ось навіщо)
Дякую за відгук!

2018-02-02 17:35:28

Елена Цивка

Дякую Вам, Альгіз, за мудрі слова

2018-02-02 19:04:15

Пилипенко Сергей Андреевич

Может быть, если бы была у меня возможность вернуться в прошлое, я бы и был в отношениях со своими женщинами совсем другим. Но к сожалению, с возрастом теряется не только гибкость тела, но и гибкость души. Остаётся только с сожалением корить себя за ошибки прошлого.

2018-02-02 14:18:21

Альгиз

Можливо... але завжди є можливість (якщо є бажання), мінятись в будь-яку пору. Не важливо - молодий ти, чи ні. Я навіть впевнена, що з роками багато людей вже вміють будувати відносини й точно знають, як дійсно виглядає та відчувається кохання...
Дякую, Сергію, що завітав до мене.

2018-02-02 14:21:44

Юрий Роновский

Взгляд со стороны: на этом этапе, который Вы нарисовали, у Вашей ЛГ не очень много шансов что-то изменить к лучшему...Лучшее - это продолжение в таком "замороженном" состоянии, пока или ему, или ЛГ встретиться кто-то, кто покажется (кстати, не обязательно будет, но обязательно - покажется) намного лучше, чем визави, и они смогут разбежаться...А может не встретится, а если встретится, то, может "подвести" квартирный вопрос, и всё будет продолжаться...Тогда это будет худший вариант... Извините, может женский вариант развития был бы более интересен Вам, или ЛГ...

2018-01-30 18:06:31

Альгиз

Кожен вибір робить самотужки. Особисто я просто пішла. У мене не було заміни ні кращої, ні поганої. До того ж, я була досить дорослої, щоб робити помилки двічі ))) Я вже розуміла, чого хочу та як хочу, й що мені цього поки що ніхто цього надати не може.
Дякую, що не пройшли повз.

2018-01-30 21:46:04

Юрий Роновский

Вы пошли по самому радикальному пути...Он не самый простой, хотя в такой ситуации простого выхода нет...С ув.,Ю.Р.

2018-01-30 22:07:20

Юлия Небо

Сумна замальовка, якщо чесно, дорогенька, але iз пicнi про сумiсне життя - слiв не викинеш....Так буваэ! Дякую за щирi роздуми....

2018-01-29 22:14:19

Альгиз

Життя це не тільки свято. Але свято чи не свято ми робимо самі...
Дякую за відгук!

2018-01-29 23:16:29

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений