Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі. (Л. Костенко)

Автор: Альгиз
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-02-11 22:33:48
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

МОЯ НІЧ (Переклад вірша Жана Кокто)

Ночами сон мій часто розсипався пилом.
Я міг в дверний проріз  намилуватись  милим.
Дитя моє,  прекрасне уві сні!
Про кого снить? Дізнатись як мені?
Мої вірші до нього ковзають несміло,
оголений він спить та рожевіє тіло.
Куди  крокуєш, сон,  від теплих берегів?
Не спиться і за це вітаю я богів.
І вислизнувши з пут підступних сновидінь,
я вільний зараз для віршованих творінь .
Потрібен аркуш, я - в пітьмі до столу йду.
Дитя чарівне, спиш, під співи у саду.
Як вартовий  стою – в негоду, при зірках -
своє чатую щастя, що дарував мій шлях.

Біс має за мету приборкати любов.
Щоб висміяти нас, готовий  знов і знов
Змішати жартома  і стріли, і мішені
та привести в твій сон всі тіні навіжені.

Та що я говорю? Ти спиш, і я лиш твій.
Як  скнара я тремчу, що скарб загине мій.
І щоби захват оспівати й трепіт тіла
Сердечні, ніби кров, течуть в рядки  чорнила.
Мій любий, спи, - художник мій, актор, герой.
Лиш я один – поет і споглядач на роль.
Спи, хлопчик. Твій Жанно нічна назавжди варта
і  має кров моя до тебе струмувати.



История cоздания стихотворения:

Жан Кокто

МОЯ НОЧЬ

Как часто по ночам сна рассыпалась груда.
В открывшийся проем я мог увидеть чудо:
Дитя мое, как он красив во сне!
О ком он грезит? Если б обо мне!
Стихи мои скользят к нему под дверь несмело,
Он, обнаженный, спит, и розовеет тело.
Куда ж уводит, сон, чреда твоих шагов?
За то, что я не сплю, благодарю богов.
Я выскользнул из пут коварных сновидений,
Свободен я теперь для стихотворных бдений.
Встаю, иду к столу, где чистые листы.
Прекрасное дитя, ты спишь, но где же ты?
А я, как часовой, - при звездах и в ненастье –
Я на посту стою и караулю счастье!

Но дьявол охладить старается любовь.
Чтоб высмеять ее, готов он вновь и вновь
Перемешать шутя и стрелы и мишени
И привести в твой сон неведомые тени...


Но что я говорю? Ты спишь и я любим.
Как скряга я ношусь с сокровищем моим,
Чтобы излить толпе восторг и трепет пыла.
Из сердца моего, как кровь, текут чернила.
Любимый, спи, - актер, художник мой, герой,
Лишь я один – поэт и зритель верный твой.
Спи, мальчик. Твой Жанно всегда ночная птица,
И кровь моя должна к тебе под дверь струиться.

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 762

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 8.
С удовольствием прочел... (оба). Снял шляп...
Добавить нечего к стихам Кокто...
Сижусь, читаюсь я как Эд Икто.
Излив толпе восторг, Альгиз припомнив смело,
(Иду испить сию я чашу, — не любимых,
И не умелых...
2019-04-24 13:41:33
Спасибо за отклик))
2019-04-24 13:45:34
Гарний переклад, чудово, сподобалось.
Чесно,- я не розумію таку любов,
але написано із глибиною почуттів!
2019-04-24 11:05:12
Дякую за прочитання та теплий відгук!
Мені також не зрозуміло... але ще більш не зрозуміло, чому кохання жінок сприймають нормально, а чоловіків засуджують...
В рядках відчутно справжні почуття... високі, чисті. Дуже схоже на справжнє кохання, бо людина готова заради щастя коханого відпустити його.
2019-04-24 13:18:08
Любов багатолика і усе нам зрозуміти не можливо
Гарного дня!
2019-04-24 14:46:46
Альгіз, мені дуже подобається Ваш неймовірно вдало перекладений чудовою українською мовою, не побоюсь цього слова, шедевральний вірш! Його героям можна дорікнути творчий розквіт в окупованому нацистами Парижі разом з плеядою інших французьких митців, але їхній вклад в світову художню культуру заперечити і перекреслити, мабуть, неможливо. Наприклад, фільм, сюрреалістичну фантазію, «Орфей», дивитися цікаво навіть побачивши багато сучасних спецефектів!
2019-02-12 16:39:45
Дуже вдячна вам за високу оцінку та чудовий коментар!
2019-02-12 17:10:07
Поспішаючи, я склав речення плутано, тому підтверджую, що я у захваті саме і лише від Вашого прекрасного перекладу! Оригінал цікавить мене тільки як предмет дослідження. Дякую Вам!
2019-02-12 17:34:36
Ви досліджує творчість Жана Кокто? Цікаво, чому саме він? Чи ви досліджуєте літературу та мистнцтво Франції 20- го сторіччя?
2019-02-12 18:04:14
Дуже перепрошую, я знов неточно висловився. Я маю на увазі, що я прочитав вірш Кокто лише тому, що Ви його переклали. Він для мене є тільки предметом Вашої роботи, а сам по собі мене мало цікавить. Я нічого не досліджую.
2019-02-12 18:19:29
Прекрасная работа, Альгиз.
У Вас получилось передать абсолютно всё, что хотел сказать Автор.
Добра и Вдохновения Вам.
2019-02-12 10:27:47
Вельми дякую!
2019-02-12 10:44:37
Гарний переклад. Мабуть, не секрет кому присвятив Кокто цього вірша
2019-02-12 10:06:26
Дякую за коментар!
Не секрет, що до кінця своїх днів він кохав одну людину- Жана Маре.
https://muzika-dogdia.livejournal.com/1154170.html- не знаю, наскільки можна вірити саме цієї статті , проте відомо точно, що у них були стосунки. Гадаю, що вірш присвячений саме йому) І звернення, "дитя мое" говорить саме про це, бо на момент знайомства Маре було 22 роки, а Кокто 46
2019-02-12 10:30:41
Гарно, Лефаро, гарно !

ЗЫ: цікаво, чого б це тебе потягло на гомоеротику ?)))
2019-02-12 09:01:09
Крук, ну дуже гарні вірші! Хіба це новина, що в мистецтві повно таких диваків, проте вони створюють гарні речі, навіть шедеври, про котрі говорять сторіччя. Догадуюся, що ти мені можеш на все це сказати. ... проте, як би я не знала декого з них особисто, я би не сперечалася)))
Дуже вдячна тобі, що прочитав та відгукнувся. Гадаю, не багато буде коментарів ))
2019-02-12 09:36:15
2019-02-12 09:41:24

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
В прямом эфире
О, как хотелось бы мне быть
Той, чья улыбка всех дороже!
Позволить Вам меня любить...
Да и себе - влюбиться тоже...

С уважением и улыбкой, Таисия
Рецензия от:
Таисия Бадиленко
2024-03-29 11:09:00
Да, Сергей, у летающих людей свой особый творческий подход к о всему. Это Божий дар и его надо развивать, а не убивать на корню. Полностью поддерживаю высказанные мысли. Спасибо.
Рецензия от:
Михайло Вечера
2024-03-29 10:45:24
Написано для очень добросовестного и уважаемого преподавателя
Судя по всему, Сергей, сей стих написан не только для очень добросовестного и уважаемого преподавателя, а гораздо более близкого, хотя бы по духу. Думаю, он ей пришёлся по нраву. Присоединяюсь.
Рецензия от:
Михайло Вечера
2024-03-29 10:39:05
На форуме обсуждают
Іде вуйко Хрещатиком - 

Приїжджа людина. 

Запитує у зустрічних: 

- А котра година? 

Перехожі пробiгають, 

Позиркують скоса. 

Той рук(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 09:59:39
Коли забув ти рідну мову —

яка б та мова не була —

ти втратив корінь і основу,

ти обчухрав себе дотла.


Коли в дорогу ти збирався,

каз(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 08:29:11
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.