UA
|
Додатковий 16. "А небо в зорях" на вірш Ніни Трало / АП творчої групи - Злива / |
|
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Автор: Микола Бескровний
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-03-25 11:07:54
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
САКСАГАНЬ
Чорняві вуса й сині очі,
рубець від рани на щоці.
До бійки був козак охочий,
тримав завжди талан в руці.
Знав Сакс солодкій волі ціну
і дикий степ у буйстві трав.
Був долі вдячний, що дівчину,
він вперше у житті кохав.
Троянду пестив сам Ярило,
в промінні світла і тепла:
червоний пуп'янок розкрила
і Сакса з розуму звела.
Дівоча врода бездоганна,
струнка спокуса, все при ній.
Безмежна ніч, де світло тане,
під змахом шовку чорних вій.
Гудуть свати, неначе бджоли,
і Ганну кличуть за версту,
злетілись, як круки над полем,
хапають здобич на льоту.
"Моя вам дяка і пошана,
всім прикро чути слово - "Ні"
- говорить Гань - я Сакса Ганна,
пробачте, за гарбуз мені."
"Про Сакса чути не бажаю,
мовчи! - промовив батько їй -
з роздолля півдня, вільним краєм,
жених заможний їде твій.
Його угіддям меж немає...
Моїй підкоришся меті!
Там вітер коням заплітає
в косички гриви золоті.
Підеш, тобі кажу, голубка,
з вельможним паном під вінець.
За це весілля вип'ю з кубка,
а не за злиднів, хай їм грець!"
Зізнався Сакс про це почувши:
- Тебе кохаю я одну
і геть терпіння днів минувших,
де спокій зник, немає сну.
Опівніч, тихо вийди з ганка,
до мене, у вишневий сад.
Втекти нам треба до світанку,
немає вже доріг назад.
Мій кінь швидкий порине з нами
крізь темну ніч, пітьму завіс,
а там, за дикими степами,
чекає нас дрімучий ліс,
курінь у порості затоки,
латаття біле на воді...
Хай зникне, Ганно, світ жорстокий,
все буде в злагоді тоді.
Вже час прийшов робити справу:
їх кінь летів у степ навскач,
здіймався пил, шуміли трави,
лунав сови тривожний плач.
Упала срібна зірка з неба,
світився місяць, як ліхтар.
Так мало їм для щастя треба,
коли в серцях палає жар.
Десь там, тремтячи, жеврів промінь
над темним обрисом дібров.
Любові пристрасть, наче повінь,
п'янила їх гарячу кров.
Так вперше Ганна зустрічала
схід сонця, в сяйві золотім.
В теплі, від вогнища привала,
був навіть дим солодкий їм.
І вже, над полум'ям надії,
душа її злетіла вмить:
блукала там, в тенетах мрії,
шукала в темряві блакить...
Але у тиші не сховаєш
загрозу, де лиха біда,
як вовча невгамовна зграя
по свіжих квапилась слідах.
Спішила заздрість у гонитві,
ще й досі в злобі і ганьбі,
хоч знала: Саксу вірні-спритність
й запал шалений в боротьбі.
Та й кінь, як марево у нього,
не знає стомленості він -
відчув гнідий давно тривогу,
що ворог йде з усіх сторін.
Не раз в житті долав завади,
по стежках скрути і війни.
Ось знову, з щільної блокади,
напрочуд вирвались вони.
Позаду раптом гримнув постріл,
неначе хвиля руйнівна
встромила Ганні кігті гострі...
Пекла вогнем її спина...
Куди тепер втечеш від долі,
коли удар несе вона?
Летіла пташка від неволі,
та шлях заслала пелена.
"Прощай, моє палке кохання!
Твій світ потрапив під приціл,
- промовила вона в останнє -
сльоза скотилась по щоці..."
І Сакс згораючи від люті
у небо вигукнув свій клич,
з гнучкою шаблею, в спокуті,
криваву влаштував їм січ.
Не чув від ран глибоких болю,
один у хижій зграї злій:
розлука проти сили волі -
він гинучи зривався в бій...
Ось тут коханих кров і сльози,
сховала вічності імла...
Де зливи відшуміли й грози,
початок річка узяла.
Орли літають сизокрилі
над гирлом за туманну грань.
Спливаючи шепочуть хвилі:
"Я Сакса Ганна! Сакса Гань!"
История cоздания стихотворения:
Написав цю легенду так, як почув її в дитинстві. Ось тому, не сприймав інші варіанти цієї історії до
душі.
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 1117
Рецензии
Не сподобалися: мустанги (це ж бо не Дикий Захід, ні?), блокада (надто сучасна іншомовна лексика)
Скільки їх було закоханих до нестями, що йшлипроти волі батьків, тікали за межі світу, аби бути поряд з милим.
Написано чудово, читається легко і тримає читача до останнього слова. Ви - майстер слова. Дякую, Миколо.
в промінні світла і тепла:
червоний пуп'янок розкрила
і Сакса з розуму звела.
***
ФАНТАСТИЧЕСКИ ХОРОШО, ПОЛУЧИЛ ОГРОМНОЕ ЭСТЕТИЧЕСКОЕ НАСЛАЖДЕНИЕ. СПАСИБО НИКОЛАЙ!
)))))))
Мабуть, краще тут назвати цей твір баладою.
З повагою
С теплом, Ирина.
Твой вариант легенды и мне пришёлся по душе больше других.
Прекрасная работа.
Я цю легенду не чув, але в такому прекрасному виконанні - сподобалась!
Дуже, Коля, дуже!!!
| Это такой прикол или
недоразумение: "чтя,
следя, шутя, льстя,
пыхтя, обратя, паря,
цветя, гудя"? Стихосложенье рьяно чтя, за пузырями слов следя, пишу серьёзно, не шутя, по Хайфе, льстя, хожу пыхтя, на всё вниманье обратя, смотрю, над городом паря, как он хорош, всегда цветя, и как пчелиный рой гудя. |
| Рецензия от: Владимир Роберта 2024-04-25 22:50:21 |
| +1. Хорошая снежная книжка получилась ! Успехов Вам, мира, Инна! |
| Рецензия от: Людмила Варавко 2024-04-25 22:45:09 |
| Чудова пісня! Неймовірно щирий вірш, музика та чоловіче виконання - все у гармонії. Дякую пані Ніні та групі "Злива" за ще один діамант! |
| Рецензия от: Артур Дмитрович Курдіновський 2024-04-25 22:28:49 |
| Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
| Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |
| Most Popular Rock Songs
On YouTube 1 Passenger | Let Her Go 3.7B 2 Imagine Dragons – Believer 2.6B 3\4 The Chainsmokers & Coldplay - Something Just(...) |
| Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-23 23:49:15 |