Автор: Виталий Тугай
Тема:Стихи о природе
Опубликовано: 2019-12-02 00:47:09
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Цей незвичайний листопад

На все є в світі певний час,
А нам його не вистачає.
Вже стих жовтневий з листя вальс
И ось листопад накрапає…  

Якийсь не звичний листопад
З помірно-теплими вітрами
Розносить кольори багать,
Та потім гасить їх дощами.

Дощі в цю пору вже рясні,
Але чомусь ще досі теплі.
Я, наче, у якомусь сні,
Йду містом, без єдиних реплік.

Тому й згадалася весна,
Де сонце майорить привітне,
Та з верби гілочка рясна...  
Вона в душі  ще досі квітне.

- Що маєш, осінь, на меті?
Чому пестуєш, та вражаєш?
Ти, теплим подихом отім ,
Холодний грудень відганяєш.

Аби ж отак було завжди,
Та небо вицвіте блакитне.
Прийдуть зі снігом холоди…
До суму в серці – діло звичне.

Але, напевно, є ще час!  
Чаруй  мене, гони самотність.
І хай  так  буде  кожен раз,
Коли  лякає  незворотність.

05.11.19

История cоздания стихотворения: