|
Автор: Олександр Кобиляков
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2017-02-13 17:30:12
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
За свободу в Україні
Людоньки повстали,
А продажні депутати
Люд той зацькували.
Чорним вороном кружляють,
Неньку обкрадають,
І за наші ж з вами гроші,
Свій народ вбивають.
Поглумилися над нами
Можновладці кляті.
Почуваються богами,
Крадії прокляті.
Люди, рідні, дорогенькі,
За що ж ми стояли?
Щоб на нашій Батьківщині
Нас же катували?
Знайте – нам добра не буде,
Доки влада клята.
Поки замість українців
В кабінетах «вата».
Українці, не сваріться,
Краще схаменіться!
За нащадків та за долю
Разом помоліться!
Раду дайте, як нам жити,
Щоби не тужити.
Що з майбутнім України
Далі нам робити?
Об’єднайтесь, небайдужі,
У потужну силу!
Бо інакше Україна
Ляже у могилу.
Олександр Кобиляков
История cоздания стихотворения:
Один, услышав,
утвердился... Другой, напротив, обозлился,- Их, к сожаленью, большинство... Иисус собрать детей стремился, А сатана над Ним глумился, Распространяя ложь и зло!.. Так и сегодня происходит. Не научился мир любви!.. Святую Истину находит Душою кроткий в эти дни! |
Рецензия от: Василий Омельченко 2024-03-29 07:39:50 |
Просто чудово! До чого ж мальовнично, з великим почуттям описана звичайна, на перший погляд, подорож! Нових вражень і добрих пригод! |
Рецензия от: Владимир Рудов 2024-03-29 06:50:33 |
Как правдиво!!)) |
Рецензия от: Сніжана Назаренко 2024-03-29 06:00:53 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |