Бажаєте рецензії?
ИТОГИ КОНКУРСА ЗИМНЯЯ МОЗАИКА.Победитель Елена Гутник
24 лютого - 1 березня 2020 р. - Масляна
Мем 5 - "Продай собаку - заплати за газ"
Сейчас на сайте 2056 человек
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
Самое главное для женщины - это уверенность, что у них с мужчиной существует завтра. Уверенность - это лучшее, что может дать мужчина.

Автор: Ирина Рассветная
Тема: Патриотические стихи
Опубликовано: 2015-01-26 21:36:43
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Кульчицький Володимир. Куля в серце

Тату, ви чуєте, тату?
Куля крізь серце – наскрізь…
Як я пишаюся, тату…
Щоки вже мокрі від сліз…
Поряд будинок палає.
Кров, що по краплі – у сніг…
Віри не йму… Вже немає…
Тату, не треба вмирати!
Як же я вас не вберіг!
Тату, там друзі чекають!
Я рятувати їх мушу!
Ви вже пробачте, благаю…
Кулею – в серце, і в душу…

История cоздания стихотворения:

Незнайома мені людина. Але зачепила до сліз
ота смерть батька від кулі на
очах у сина...
*************
Володимир Станіславович прийшов на Майдан, бо там тривалий час перебував його син Iгор, який входив до
числа однiєї iз сотень. “Буду тебе захищати на Майданi”, – казав пан Володимир синовi. Та про власний
захист не дуже дбав. Мав лише шолом. Нi бронежилета, нi щита. 18 лютого Володимир у свої 64 роки цілий
день стояв на барикаді по вул. Грушевського. З предметів захисту
у нього був тільки шолом. Після атаки беркуту, охорона перемістилась під Будинок Профспілок.
Там він обмiнявся iз сином кiлькома словами. А той сказав: “Тату, я тебе люблю i дуже тобою пишаюся”.
Близько 22.30 на барикадах біля Будинку Профспілок куля снайпера влучила у серце Володимира
Станіславовича, пройшла наскрiзь…. Друга влучила чоловiковi в живiт.
“Я не рассчитывал, что он выйдет на передовую, но он пошел именно туда. Дальше прозвучала фраза:
“Коридор! Тяжелый!” И четыре человека пронесли тело. Я узнал его, когда его уже почти пронесли мимо
меня. Это был мой отец” – розповів син.
Його занесли до Будинку Профспілок, але він невдовзі запалав. Син пана Володимира встиг забрати тiло
батька. Разом iз працiвниками Червоного Хреста занiс його до Михайлiвського собору.
22 лютого Володимира Кульчицького поховали на кладовищi в Нових Петрiвцях – селi у Вишгородському
районi Київської областi.

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 946

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 8.
Хто носить в серці почутя, хто має повінь їх в душі, той має слово їх виразити. Так, як ви маєте і вмієте. Своїм талантом, своєю небайдужістю.
З повагою за таку працю, за ці почуття.
2015-02-03 10:42:49
Серце зайшлося! Вся ця картина - перед очима, реальна до болю, до крику...
2015-01-28 20:06:49
Можу тільки повторити...
2015-02-25 14:46:46
Твої слова теж до сліз...
2015-01-27 12:47:45
Такие люди погибли...
2015-01-27 01:08:33
Дуже зворушливі рядки. Дякую за вірш.
2015-01-26 23:58:56
Ірино, до сліз! Яка біль! Яке горе!..
Пишіть і про інших героїв!
2015-01-26 23:33:20
Ірино, добрий вечір. Написала вам на скайп.
2016-10-19 21:50:37
До сліз,до крику...
2015-01-26 23:23:51
В копілці.. я заплакала... добре написали..правильно.. без пафосу та лишньої води.. саме так:коротко і глибоко.. так, що пробирає наскрізь, на даючи змоги залишитись байдужим. Добре...
2015-01-26 23:19:37

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
Добрый вечер, Мариночка!Твои последние строки звучат, как призыв к счастью.Прекрасный стих.
Пусть Бог Тебя защищает от всякой скверы.Даёт радость твоему открытому, доброму сердцу. Крепко тебя целую. Саша.
Рецензия от: Александра Мошкович
2020-02-25 20:58:45
Танец завораживающий. Как-то в Испании нас, туристов, повезли на вечер фламенко. Места были не самые лучшие, а вот немецкие туристы сидели прямо возле сцены. За одним из столиков у немцев было свободное место. И вот, когда зазвучала гитара, я, забыв обо всём, даже о дочери, буквально рванула к сцене. Немцы постеснялись сделать мне замечание (шучу) и молча вытерпели даже мои бесконечные притоптывания.
Рецензия от: Аразова Марина
2020-02-25 20:57:11
Сильно, остро, зло даже, это совсем не похоже на предыдущее мягкое стихо, вот какая она (любовь) разная )) Анечка, желаю твоей ЛГ дышать полной грудью и вдыхать её каждый день!
Рецензия от: Сольвейг
2020-02-25 20:56:00
На форуме обсуждают
Шоумен влаштовуючи шоу справді
думав що кращий за політика з двадцятирічним стажем ?
Перелік передвиборчих претензій Зєлєнскага до Пороха:

(...)
Рецензия от: Зрадонька
2020-02-25 18:29:21
Павло Бондаренко
Привет, любимые мои "буратины". Ваши "слуги" сделали следующий шаг к вашему счастливому будущему.
Предлагается(...)
Рецензия от: Зрадонька
2020-02-25 18:25:54
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.