Отсутствует

Автор: уляна задарма
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2020-12-03 12:21:30
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Читав по губах

Як накотиться, батечку, темрява звідусіль -
де штормила вода, осідає поволі сіль
і пливуть гостропері спогади, як тарані...

І одна підпливає так близько,
булькоче мені - Ходім,
там тебе зачекалися батько й новенький дім
в потойбічнім Ніде - десь у Ирії, чи в  Нірвані.

А наступна рибина сріблястим хвостом майне -
Батько-бог-мій трима на руках золоту мене -
У прадавньому літі, яке вже сто літ - неправда.
Там вібрують акорди, у бубни бубнять дощі,
- Чуєш, батечку? Чуєш?Послухай, як все звучить!

Та в його слуховім апараті сюрчить цикада...

Він її вимикає, той пристрій - суцільний жах!
І відтОді читає кАзане по губах.

Я кажу йому " Сон" , а він розуміє  - "слон",
Я кажу "Добрий день" , дивується він - " мігрень",
Я старанно вуста складаю, кажу " Пора",
Він підморгує весело " горбик оцей - гора?"

Я кажу " В мене потяг в майбутнє о восьмій  двадцять"
Він усе зрозумів, просто дуже не хоче прощатися...


Він чита по губах моїх " Більше не поверну!", і пірнає - як кожен спогад -
на глибину.
Тільки тепла долоня долоню мою стискає.

..............................................

- Здрастуй, батьку. Прости. Повернулась. В чолі по руків'я - ніж.
- Тобі треба рости. Я напік із надій млинців, поки теплі - їж.


І ти знаєш, мій батечку, темрява відступає.

История cоздания стихотворения:

4

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 214

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 5.

Лана Шакула

Звичайно, темрява відступає, тому що немає нічого сильнішого, ніж любов близьких та рідних...
Сподобалися ваші сюрреалістичні роздуми - нагадали кінцівку фільму "Соляріс" Тарковського...

2021-09-13 16:44:19

Альбина Диденко

Доброго вечора Уляно, я вірю вашому батькові, сама маю погіршення стану слуху. Дуже добре і важливо що ви акцентуєте проблему суспільства. Щасти❤

2021-07-02 21:00:03

Малашенко Любовь

Прочитала декілька разів, мороз по шкірі...

2020-12-17 22:24:09

Тимошенко Олександр

Слова, що сплетені вузлами у бажання,
Примушують читати ще і ще,
Слова простого найщирішого зізнання
До батька, з його лагідним плащем.
🌹

2020-12-07 07:53:20

уляна задарма

Дякую Вам

2020-12-07 09:45:48

Тимошенко Олександр

🌹

2020-12-07 10:05:16

Радонька

Чудова поезія! Браво!👏

2020-12-05 08:05:40

уляна задарма

Дякую

2020-12-05 12:42:45

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений