Автор: Сокольник С
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2018-04-21 03:12:25
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Спорожніла...

Спорожніла карафа бажань,
Що її Усевишній відміряв,
І з"явилось питання питань
Міри шалу відпитої щиро,
Ким постали на грані зими
Ми, оголені, мов перед Богом?..
Ти вказівкою серця прийми
У майбутнє на мапі дорогу,
І пройди нею вдумливо, між
Скель, які піддались Одісею,
І цілунком розчулено-ніж-
но торкнись. Нагороди цієї
Заслуговую я... Я і ти...
Ми існуємо ще... У уяві.
Тільки нарізно наші світи.
Мій наліво... І твій.. Не направо...
Розбігаються наші шляхи
Залізнично-розведених стрілок,
І сама здистильована хіть
Еротично-звабливого тіла
Лиш парафія лона із лон...
Хвилювання ніяк не цунамі.
А карафи пусте джерело
Number one"ом залишиться з нами.


© Copyright: Серго Сокольник, 2018
Свидетельство о публикации №118041800468

История cоздания стихотворения: