Автор: Сокольник С
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2019-09-17 00:45:52
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Осіннє гротескне

***андеграунд, новословоутворення, "перелив теми" (авторське
ноу-хау, як у ряді інших моїх творів. Трохи експериментую)))***

Осінь літо бере, як Отелло
Дездемону... Собі в па-де-де
Танцівниці шукає метелик,
Мов нектар випиваючи день,
Цей дурману наповнений келих
(чи Макбетів відьОмський настій...)
-Не губи Дездемони, Отелло!..
...невразливий і вічно живий,
Прилітаючи з іншої драми
Паралелеісторієснів,
День, що буде одвіку той самий
Існувати довіку-віків,
Протанцюємо парою, need love,
Літніх барв-замальовок крильми,
Ніби залою, повною світла!..
Не губи її!... Краще візьми,
Мов метелик метелицю ніжно...
Наче звабник цнотливицю... Не
Недовіроревниве заміжжя,
А кохання за жменю монет,
Прораховано-солодко-щире
Задоволення денне на час!..
...час, коли поєдналися миром
Літо й осінь...
Театр.
Трагіфарс.

© Copyright: Серго Сокольник, 2019
Св. №119091600407

История cоздания стихотворения: