Нет статуса

Автор: Богданочка
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2014-11-08 00:11:10
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

" Не буває святих..."

Пам'ятаю, мій милий,
мій Янголе Чорний,
твої крила розлогі,
і їх невгасимий вогонь...
і кохання, мов райдужне
світло, з долонь...
Ну а потім... свій плач...
пам'ятаю, мінорний...

Не забуду слова...
їхній звук, як удар батогом:
"Це не зрада, кохана,
це слабкість хвилинна..."
Як отрута, маскована в
суміш медово-бурштинну,
Терпкий запах жіночих духів
димом вився кругом.

Струмки сліз і це довге
прокляте мовчання...
Наче грім у посуху почув ти:
" Все буде гаразд... "
Та зраджена жінка маскує
образу за ніжністю фраз...
За усмІшкою важко почути
принишкле гарчання...

То ж дивися, мій Янгол,
дивися своїми очима...
Як в обіймах чужих
розквітає розтоптана квітка.
Білі крила красуються
в Нього он там... за плечима...
Чуєш, милий, ну як тобі
бути у якості свідка?

Ти ж казав, що збудуєш
для мене фортецю,
І нікого не впустиш
у наш неповторний куточок.
А, натомість, мені в подарунок -
паперу шматочок?
Знай, мій майстер,
ти сам влаштував мені втечу...

Я не з тих, хто підставить
щоку для удару...
Я із того підземного
царства, що й ти.
І це ж твої слова:
" Не буває святих"...
То ж прийми це неначе урок,
не як кару.

В кожній Єві є тінь
від Ліліт, зрозумій...
І коли забираєш від
серця жіночого ключ,
Дублікат зробим ми,
по потребі, собі власноруч,
Й подаруєм тому,
хто не плюне у храм наших мрій.

Я тобі не бажаю ні зла,
ні хвороби, ні болю...
Будь щасливим з тією,
котра... твоя слабкість хвилинна...
Я ж бо далі без тебе,
мій Янгол, блукати повинна.
Більше нам не судилось
ділити на двох одну долю...

                                   8.11.14.

История cоздания стихотворения:

Вірш не автобіографічний. На його написання мене надихнула чудова музика в стилі рок.

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 517

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 10.

Леонид Белянов

Дорогая Богданочка, как и обещал, вот перевод этого чудесного стихотворения на русский. Надеюсь, Вам понравится.

Помню крылья твои, Черный Ангел, мой милый,
Что обняли весь мир, истекая огнем.
Я светилась, как радуга. Как я любила!..

И как плакала, помню. Мы были вдвоем;
Не забуду слова: «Ну какая измена!
Увлечение, слабость… Ушло, как вода».
Но в медово-янтарную смесь запах тлена
- Терпких женских духов – властно вторгся тогда.

Реки слез – но все длилось сухое молчанье.
И тогда я сказала : «Прощу… ничего».
Ты не слышал оскаленной львицы рычанье
Сквозь пустые слова. Не расслышал его.

Так смотри же, мой Ангел, своими глазами,
Как в объятьях чужих расцветает цветок,
Что растоптан тобой. За чужими плечами
Реют белые крылья. Случилось в свой срок,

Что устроил ты сам, обещав мне ограду
От людей и от зла – и слиясь теперь с ним.
Я любима - а ты лишь свидетель, мой ладный.
Каково же владевшему сердцем моим?..

В каждой Еве – частица Лилит. Ангел, слушай!
Отдавая от женского сердца ключи,
Оставляем себе дубликат мы – на случай,
Если наши мечтанья исчезнут в ночи.

Я тебе не желаю ни боли, ни горя…
Будь же счастлив с своим увлеченьем. А я
Вновь свободна – меня ждет открытое море,
Незакатное солнце, весло и ладья.

2014-11-20 03:17:53

Богданочка

Леоніде, я приємно вражена! Це прекрасний переклад, і на російській мові вірш звучить не гірше, ніж на рідній українській. Величезне Вам дякую! Спасибо! А Ви не будете виставляти його на своїй сторінці? Так Ваш переклад почитає більше читачів. Він дуже-дуже гарний! Це Вам від мене:

2014-11-20 10:55:21

Леонид Белянов

Спасибо, засмущали это только перевод. На своей странице пожалуй размещу вместе с оригиналом, пусть читают нас вместе))

2014-11-20 11:02:06

Богданочка

Леоніде, це вже на ваш розсуд. Я ніколи не переводила на українську мову вірші інших авторів, та якщо колись наважуся, то спробую черпнути натхнення саме у Вас. Дякую!

2014-11-20 11:24:20

Альгиз

Разговор...вроде бы с любимым, но самом деле с самой собой. Когда происходит разрыв, у женщины болит душа, сердце, но мужчина её не слышит. Потому что, у него совсем другое состояние. У него как раз подъём жизненных сил. Потому мне напомнило это женские причитания. Это довольно свободный стиль...так сказать, плач в саму себя). У меня тоже есть стих в этом стиле.

Мне очень понравилось.

2014-11-16 01:39:14

Богданочка

Дякую Вам, Альгіз! Дійсно, як би я не намагалася передати почуття і чоловіка, і жінки, все одно читач відчуває себе наче на місці жінки... зрадженої, ображеної, з розбитим серцем, яка відомстила, але навряд чи стала від цього щасливішою. Ви гарно висловилися " плач в саму себе ". Дякую Вам за розуміння!

2014-11-16 09:56:38

Костяника

Богданочка, дуже честно і по жіночому!..

Різне буває у житті... Але вибір завжди є...

І жінки є зраджують... І є, що прощають...

2014-11-10 17:52:08

Богданочка

Так і є, Ірочко... Так і є. Дякую Вам!

2014-11-14 21:57:29

Грета

А мен! дуже подобаеться, як Ви пишите...вразило...Дякую...!з шаною ! любов"ю,Грета.

2014-11-09 10:13:58

Богданочка

Щиро дякую Вам, Грето... Приємно.

2014-11-09 12:17:38

Владимир Михайлов

Это нагромаждение... А где же рок?..

2014-11-08 22:36:31

Богданочка

2014-11-08 23:04:01

Ирина Рассветная

Ваша поезія - неповторна, люба...

2014-11-08 15:31:45

Богданочка

Дякую Вам, Ірочко...

2014-11-08 23:01:45

Лев Чорний

Це і є суміш ємоцій та переживань... і це відчувається! Саме це і подобаєттся!

2014-11-08 10:59:04

Богданочка

Щиро дякую Вам!

2014-11-08 23:01:23

иванА

Боже, сколько всего набрано-написано и абсолютно не читается, какое-то скопище чего-то. Ив. До рэчи - мистикой тут тоже не пахнет...

2014-11-08 10:35:36

Богданочка

2014-11-08 23:04:18

иванА

Спасибо за цветочек (не исключаю в этом тонкого умысла...), спасибо, что не "послали". Тепереча о Вашем стихо..Я есть понимать юное энергетическое и лирическое настроение автора, оцена хорошо, но причём здеся слово "Окей!"? Я не против Аглицких манер восхищений, но при всей той Апофеозности сюжета, воспевающего восхищённым автором украинским языком, слёво окей воспринимается, аки ложка дёгтя в ангельской романтичности лирическага ситьюэйшена..Пока хватит и этого. Всегда Ваш Ив.

2014-11-08 23:20:35

Богданочка

Ви добре зауважили що до того " окей ". Мені воно теж не зовсім подобалось. Відредагувала трішки. Дякую. Ось Вам три квіточки

2014-11-09 09:29:50

Тихонов Алексей

Так, всі грішні, хтось пробачає, хтось ні, один вдається до помсти, інший забуває образи... Кожен шукає свій шлях. Гарно у Вас все змальовано, з теплом Олексій.

2014-11-08 05:09:00

Богданочка

Щиро дякую Вам, Олексій! Приємно, що Ви зрозуміли саму суть мого вірша. Хотілося б, щоб ця історія була тільки видумкою, але часто так буває і в реальному житті. Дякую, що завітали до мене...

2014-11-08 10:33:32

Сокольник С

Гарно, сонечко. По-жіночому, і трохи містично. Я люблю ТАК...

2014-11-08 01:01:32

Богданочка

Дякую Вам щиро!!!А я знаю, що Ви любите тему містики... і читати, і писати... Людину завжди вабить усе таємне.

2014-11-08 10:30:05

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений