Автор: Богданочка
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-04-24 23:31:11
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Я так заплуталась... Я так заплуталась, Боже...
В світі цьому. Чорний він, а чи білий? Не знаю...
І нарікати на когось не гоже, не гоже.
Море придумала й, з відчаю, в нього пірнаю.
В водах мутних вже не бачу ні світла, ні дна.
\Крикнути хочу! Та ти, знаю я, не почуєш.
Що море темне, напевне, моя лиш вина.
Як я тону... сподіваюсь, колись ти відчуєш.
Що то печаль? Може просто фантом,чи міраж?
Скинути б це! Наче тінь, мов вуаль із обличчя.
Давить на груди питань сіро-чорний вантаж,
Моє життя - напів-світло, напів-потойбіччя.
Я - твоє все: твоє серце, душа твоя, тіло.
Та чи потрібна тобі? Завдаю запитання.
Ти - моє все! Нагадати тобі це хотіла.
Ти - це мій кисень. І відчай мій, й моє кохання.
2015р.
История cоздания стихотворения:
Чудесна романтична пісня. Гарна співтворчість! |
Рецензия от: Світлана Пирогова 2024-03-28 14:29:51 |
Гарний сердечний вірш. Нехай не буде зупинки. |
Рецензия от: Світлана Пирогова 2024-03-28 14:24:53 |
Чудесний вірш. На моєму подвір'ї росте величезний горіх, якому більше 80-ти років. Його садив мій дідусь ще до Другої світової війни. |
Рецензия от: Світлана Пирогова 2024-03-28 14:21:32 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |