Автор: Серж Ант
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2015-03-24 14:45:41
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Знову "кача пливе по Тисині"
І майдан мерехтить від свічок,
Та тепер не несуть домовини,
Тільки пам'ять, мов клин журавлиний,
Шлях торує до вічних зірок.
...Він в житті був своїм, а не гостем.
Лиш ступила біда на поріг,
Стало все зрозуміло і просто:
На майдан! За свободу боротись!
Він інакше вчинити не міг.
Біля Ради палаючі шини.
Шлях до волі крізь дим і вогонь.
Володимир, рішучий, нестримний,
Став на захист своєї країни.
Тільки куля спинила його.
Мов підкошений впав на бруківку.
Ще свідомий лежав горілиць,
Ще побачив червоного цівку...
Як пришвидшені кадри на плівці,
Все життя промайнуло за мить.
Що він бачив в останню хвилину?
Може, зграю знайомих лелек,
Що летять навесні в Україну,
Чи кохану до болю дружину,
Чи в дитинство зворотній білет.
Може, бачив стривожену матір,
Розуміючись з нею без слів,
Може, ще намагався згадати,
Як батьків заховали за ґрати
За любов до своєї землі.
Може, бачив червону калину,
До якої біжить босоніж,
Чи велику щасливу родину,
Двох онуків, двох дочок і сина,
Чи згадав недописаний вірш...
Нам тепер не дізнатись ніколи
Про кружляння останніх думок...
Потім діти вивчатимуть в школі,
Як у битві за гідність і волю
Він зробив чи не першим свій крок.
Час безсилий! Пишаємось тими,
Хто вказав до майбутнього шлях!
Не вмирають герої! Живими
Залишаються в наших серцях!
Серед них і Кіщук Володимир!
История cоздания стихотворения:
Кіщук Володимир Юрійович, 58-річний активіст Євромайдану із
селища Димер, що на Київщині.
Коли почалась революція, казав: «У нас усе, як писав
Шевченко!» Патріот України, батько трьох дітей, дідусь двох
онуків, поет, трудолюб, власник будівельного магазину.
На Майдан цей завзятий чоловік навідувався щотижня. Завжди
брав із собою пакунки:
возив протестувальникам їжу та ліки. Та ніколи не брав зброї.
Навіть каски чи щита. Адже він не
хотів воювати — тiльки допомагати будувати нову країну. Він
лише прагнув гідного життя для
своїх дітей та онуків.
Загинув одним з перших 18 лютого у Києві під час сутичок між
мітингувальниками та «беркутівцями». Снайпер вистрелив
Володимирові в голову, на якій навіть шолома чи каски не
було…
Это стихотворение написано очень заботливой и сильной мамой, звучит, как молитва, в ярких лучах добра и надежды, а какая энергетика! Спасибо, Людмила! С уважением! |
Рецензия от: Михаэль Шон 2024-03-28 23:31:35 |
Спасибо, Александр! Добру - быть! И мир не за горами... |
Рецензия от: Ирина Венжега 2024-03-28 21:35:44 |
Жила - была однажды, Прекрасная ЛЮБОВЬ. Но предали невежды, И лилась ЕЁ кровь. А дальше, воскресала, У всех кто полюбил. Взамен, ни грош не брала, С НЕЙ в счастье каждый жил! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-28 21:24:32 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |