Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Автор: Ніна Трало
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-02-01 17:42:29
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Перевод на русский здесь:
http://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=45851&poem=265044
Всі кудись поспішають: ракети, експреси і люди.
Десь у сірих туманах розкидані долі й надії.
Лиш дерева й будинки неначе на прив’язі всюди
У димах аж під небом колишуть задавнені мрії.
Поспішають збудитись неонові ночі Америк,
Океанські цунамі змінить островів колорити,
Віковічні льоди ще допоки у водах не вмерли
Відпливають у далеч морозну, вітрами розкриту.
Шаленіють години в потоці сторіччя нового:
Забувається щось, щось рождається і відмирає.
Раптом вийде душа із суєтних тенетів малого,
Заридає в пітьмі, що на плечі її осідає.
І тоді від Нью-Йорку до димного пругу Сіднея
Сколихнеться під смогом зчорнілим земля полотняна,
Заголосить вода, стоголосо озвуться джерела,
Журавлина журба заридає в диму над полями.
День за днем проминає. А ночі, у росах скупавшись,
Поміж зорями тануть на тлі зарум’янених ранків.
Небуття і буття світ осяг і, у косу сплітавши,
Вибирає життя і ховає у пам’ять останки.
17.01.2018 р.
Все куда-то спешат - поезда, самолёты и люди.
Где-то в серых туманах разбросаны судьбы, надежды.
Лишь дома и деревья - как будто привязаны всюду -
в дымке неба всё ищут благую мечту, как и прежде.
Всё спешат пробудиться неоновы ночи Америк.
Океана цунами - сменить островов колориты.
Вечных льдов красоту не швырнут волны коркой на берег
Льды угонят ветра - им морозные дали открыты.
И минуты бушуют в потоке пришедшего века.
Что забыто давно, ну, а что-то родится иль вянет.
Вдруг да выйдет душа из суетных оков человека,
зарыдает во тьме, что опять её в прошлое тянет.
И тогда от Нью-Йорка до самых Сиднея околиц
всколыхнётся земля вдруг под смогом и скатертью ляжет.
А вода зажурчит голосами ручьёв - дальних звонниц.
Вторят им журавли, помахав натуральным плюмажем.
День за днём пролетят, ну, а росы, всё ночи купая,
среди звёзд их оставят, на лоне румяного утра.
Жизни небыль и быль мир постиг, их в косу заплетая.
Мир приветствует жизнь, славя чистой любви Камасутру.
Знаменка, 1 Февраля 2018 года
История cоздания стихотворения:
Помітила, з якою ласкою та ніжністю я читаю цього вірша. Не можу цього пояснити, але яка красива музика лунає в словах. ...ковток цілющої весни... Дякую. |
Рецензия от: Фео РальФей 2024-04-27 02:15:13 |
Олеже, дякую за музику твоєї душі. Розумію, що не про "дикий восторг..." Але музичність найболючішого, мене вразила, у твоїх словах. Все ж, як ніжно ти розмовляешь із боллю.... |
Рецензия от: Фео РальФей 2024-04-27 02:04:22 |
Важко додати по темі, бо
все чітко зазначено. Чудовий вірш, наче для учнів школи написаний. |
Рецензия от: Невтримний 2024-04-27 00:09:15 |
Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |
Most Popular Rock Songs
On YouTube 1 Passenger | Let Her Go 3.7B 2 Imagine Dragons – Believer 2.6B 3\4 The Chainsmokers & Coldplay - Something Just(...) |
Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-23 23:49:15 |