Автор: Нина Трало
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2019-05-29 21:43:56
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Вірш-присвята загиблому в АТО
Рєзнікову Євгенію Сергійовичу.
Посміхалось синє небо зорями-квітками,
розливалось срібне сяйво в тиші над садками.
Дивувалася калина зорям полохливим:
"Як же пряно пахне нічка! Правда? Правда, милий?"
Не озвався з ночі милий, не порушив тишу -
він уже зайняв на небі світлу, білу нішу,
надто рано відлетівши із життя земного
в сиву вічність у безмежжі неба голубого.
Ти повернешся, я вірю, ранком світлочолим,
озовешся з хмари громом десь на видноколі,
диво-пташкою прилинеш на віконце сина,
заспіваєш, - хай зрадіє хоч на хвильку мила.
Недомовлене розкажеш співом на калині,
залоскочеш вітром теплим щічки у дитини,
срібним дощиком умиєш трави шовковисті
і засяєш сину сонцем радісно й вогнисто.
Негаразди цього світу перейдуть снігами
і неправди вже не буде - радість буде з нами,
зникнуть і спливуть з водою смуток, біль, страждання...
Стане покликом дорога і в житті дерзанням.
На землі розквітнуть знову і весна, і квіти...
І народяться онуки - сина гарні діти.
Про життя твоє коротке, дивне, самобутнє
будуть люди пам'ятати нині і в майбутнім.
27.05.2019 р.
История cоздания стихотворения:
Загинув у збитому терористами літаку при заході на посадку у м. Луганськ 14.06.2014 р.
Залишились батьки, дружина, син. Живуть і чекають миру, а я сподіваюсь, що дитина буде
щасливою, хоча і залишилась напівсиротою.
+ Гарно. Дякую, Таня. Божих благословінь Вам та миру в серці , над головою . |
Рецензия от: Людмила Варавко 2024-03-29 11:49:20 |
Нелли,стихи Ваши трогают струны души.Как просто и хорошо сработаны! Поздравляю с творческой удачей. А есть ещё израильская песня "Алилуйя",котор ая когда -то победила на Евровиденьи.Я пою её на иврите.Есть и на английском,и на русском. |
Рецензия от: Анатолий Иоси Любарский 2024-03-29 11:38:29 |
Красота пейзажної замальовки перетинється з жахливими реаліями нашого життя. Але, попри все, віримо в перемогу Добра. |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-29 11:38:00 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |