Автор: Нина Трало
Тема:Философские стихи
Опубликовано: 2019-10-08 21:22:18
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Упевнена, колись і я помру...
Як незліченна кількість вже померлих?!
Розвіється мій голос на вітру,
не вийде більше із грудей отерплих.
Не згасне сонце і не гряне грім,
і не впадуть на землю тихі зорі...
Лише над тілом стомленим моїм
розквітнуть квіти... І не буде горя.
І ніби й не була я на землі,
не зустрічала сонячне світання,
не проводжала в вирій журавлів
і не була комусь палким коханням.
До вас прилинуть знову солов'ї
і буде літо з теплими житами,
багряна осінь прийде у гаї...
Зима... Але мене не буде з вами.
Пробачте, друзі, що я тут була,
пробачте щиро за любов і зради...
Ніхто не знає: світло там чи мла
й на тім шляху ніхто не дасть поради.
Немов остання пісня жалібна,
ці вірші вам про душу лебедину.
Ви чуєте? Над світом як луна,
що кожний з нас на цій землі ЄДИНИЙ!
07.10 2019 р.
История cоздания стихотворения:
Один, услышав,
утвердился... Другой, напротив, обозлился,- Их, к сожаленью, большинство... Иисус собрать детей стремился, А сатана над Ним глумился, Распространяя ложь и зло!.. Так и сегодня происходит. Не научился мир любви!.. Святую Истину находит Душою кроткий в эти дни! |
Рецензия от: Василий Омельченко 2024-03-29 07:39:50 |
Просто чудово! До чого ж мальовнично, з великим почуттям описана звичайна, на перший погляд, подорож! Нових вражень і добрих пригод! |
Рецензия от: Владимир Рудов 2024-03-29 06:50:33 |
Как правдиво!!)) |
Рецензия от: Сніжана Назаренко 2024-03-29 06:00:53 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |