Отсутствует

Автор: Нина Трало
Тема:Философские стихи
Опубликовано: 2019-10-08 21:22:18
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Упевнена,..

Упевнена, колись і я помру...
Як незліченна кількість вже померлих?!
Розвіється мій голос на вітру,
не вийде більше із грудей отерплих.

Не згасне сонце і не гряне грім,
і не впадуть на землю тихі зорі...
Лише над тілом стомленим моїм
розквітнуть квіти... І не буде горя.

І ніби й не була я на землі,
не зустрічала сонячне світання,
не проводжала в вирій журавлів
і не була комусь палким коханням.

До вас прилинуть знову солов'ї
і буде літо з теплими житами,
багряна осінь прийде у гаї...
Зима...  Але мене не буде з вами.

Пробачте, друзі, що я тут була,
пробачте щиро за любов і зради...
Ніхто не знає: світло там чи мла
й на тім шляху ніхто не дасть поради.

Немов остання пісня жалібна,
ці вірші вам про душу лебедину.
Ви чуєте? Над світом як луна,
що кожний з нас на цій землі ЄДИНИЙ!
                    07.10 2019 р.

История cоздания стихотворения:

3
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 393

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 28.
Сумний вірш, Ніно, але мені чомусь здався теплим і заспокійливим -- від незворотнього не втечеш. Хай шастить!
2019-11-25 22:21:33
Так. Ніхто не живе на Землі більше визначеного термінуЮ і кожна людина - помирає. Закон Всесвіту незмінний.
2019-11-27 21:04:47
2019-11-27 21:07:40
Грустный стих, но написано красиво. И всё в нём правильно по сути. О смысле жизни нужно думать почаще, тогда есть шанс оставить на этой земле свой хороший след.
2019-11-10 20:46:42
Спасибо Вам.
2019-11-10 22:51:14
Такий зворушливий вірш Ніночко. Та все ж, життя продовжується. А кінець - це буде тільки новим початком.
Живемо не дарма, кожен придбає необхідний навик та мудрість. Я вірю, що наша Душа безсмерта, чи воно так, чи ні, але все ж таки, зручніш почуває себе свідомість...
З любов'ю.
2019-10-18 18:24:20
Звичайно, що продовжується і в кожного свої робота, думки, вчинки. Ми всі різні, але в єдиному екземплярі і неповторні. Дякую за теплі слова.
2019-10-18 19:31:38
Но всех нас ждёт прощальное мгновенье.
Так будем жить!
2019-10-16 21:53:05
Согласна, что будем жить, ведь каждому отмерян его путь Всевышним. Но как?..
Всех благ Вам, Михаил.
2019-10-18 19:29:52
Ніночко! Ваш вірш настільки проникливий, що зливається з моїми думками про життя та смерть. Я теж зверталась до цієї теми. У Вас вийшов талановитий твір. Лідія.
2019-10-15 11:35:55
Дякую, Лідіє, за прочитання і розуміння, а також за високу оцінку.
Всього Вам доброго.
2019-10-15 22:59:58
Мабуть, такі думки приходять до багатьох.
Ось фрагмент мого вірша на цю ж тему

Меня не будет. Но весенним соком
Заплачет белоствольная берёза.
И прослезится небо ненароком,
Дождём солёным проливая слёзы.

И будет пробуждаться утром солнце,
В косынке золотой пройдя по кругу.
Хрустальною водой родник прольётся,
И распахнёт земля объятья плугу.

А написано гарно, щиро, натхненно. Дякую, Ніно, за Поезію!
2019-10-15 11:29:51
А я Вам дякую за теплі слова на адресу вірша і гарний Ваш особистий твір на цю тему. Прийду зараз до Вас прочитати його повністю.
всього найкращого Вам, Ларисо.
2019-10-15 22:58:14
Ні, люба, тут я його не розміщала. Це з нової збірки "Душі віршовані рядки"
Може, слідуючим, сьогодні вже є новий вірш.
2019-10-16 14:58:51
Нина, очень трогательно о вечном. Что поделаешь - круговорот.
Века, как молох, всё крушат.
Уже известен приговор:
Живёт лишь память да душа,
Всё остальное только вздор. С уважением, Ю.Л.
2019-10-15 11:27:32
Согласна с Вами, Юрий.
2019-10-15 22:55:31
Вчера гуляла по парку над Днепром, любовалась восхитительным Бабьим летом и... думала именно о том, о чём говорится в стихе! Просто дословно, можно сказать... Спасибо, Ниночка, за такой великолепный стих!
2019-10-15 11:10:51
Беру его в копилку...
2019-10-15 11:12:11
Спасибо, Татьяна.
Все будет хорошо.
2019-10-15 22:54:56
Гарний вірш! Проникливий, відвертий і болісний. На жаль, все так. Дякую, Ніно!
2019-10-13 10:15:52
Спасибі, Юліє.
2019-10-13 20:14:47
наверно не помру,
а если и помру,
то не пойму
2019-10-11 12:34:15
Возможно, ведь никто не знает, как там понять...
Все будет ОКм
2019-10-11 21:07:15
Так в душу мне проник сей стих,
что целый день я в грусти был и тих.

Спасибо большое, супер.
2019-10-11 12:25:05
Не грустите, все же хорошо. И жизнь продолжается...
Счастья Вам.
2019-10-11 21:05:42
Уговорить себя, что всё хорошо - можно, но, к сожалению, оптимизма это не прибавляет. Увы...
И Вам всех благ!
2019-10-11 21:13:26
Люба Ніночко! Думки про смерть природні для кожної людини. Всі ми смертні, і про це знає кожний з нас. Та я не згоден з Юлічкою Небом, що смерть - наш друг. Ні. Вона не може бути другом, бо лишає кожного з нас з найдорожчим, що маємо, - з життям, нашими рідними, з дітьми, онуками, друзями, колегами й колежанками, з Музикою, Поезією, Мистецтвом й поготів!
Проте, треба завжди думати про Життя і жити, всупереч поганим думкам, не кликати їх на свою голову!
Тому я зичу тобі Життя й Кохання, Натхнення й Творчості! Ти гідна всього цього! Обнімаю тебе,
2019-10-11 07:04:57
Дякую щиро Вам. Так я життєлюб, як і кожна людина, а іноді задумуюсь і над прожитим, і над майбутнім, а іноді і про смерть, бо вона - неминучість, а більша половина життя вже позаду. А вірш написала ьакий, бо таке прийшло натхнення і полинули слова на аркуш. Словом, записала за короткий час, а правила ще з тиждень.
Щасти Вам і нехай осінні вечори дарують теплоту і натхнення.
2019-10-11 21:03:51
Люба Ніночко! Зазвичай вечорами я вже сплю. Це тільки зараз дивлюся футбол Україна-Литва. А натхнення приходить, часом, уві сні. Прокидаюся серед ночі та поспішаю занотувати. Бо, якщо не зробити цього, то наранок все забудеться.
2019-10-11 22:40:28
Гарно, дякую Ніно ,всього найкращого
2019-10-10 22:37:19
Це я Вам дякую, що читали та оцінили.
Доброго вечора Вам.
2019-10-11 20:58:40
А що ж на ще робити в вільну хвилину, як не читати гарні вірші
2019-10-11 21:11:14
Не вийде більше із грудей отерплих(с),
Ні радості ні щастя ні жалю,
Душа збере в свій шлях , все що люблю,
Кусочки мрій , цнотливих та відвертих,

Ніно , там якийсь змістовний розрив ,
Навіть якщо цей катрен другим вставити , буде на мій погляд краще, повторення першого рядка буде як "ікт"
Вибачте , якщо моє бачення не в тему
2019-10-24 12:16:04
Там голос розвіється на вітру і більше не вийде із грудей отерплих (Говоримо ми на видох і голос іде із грудей, а коли людина мертва - груди не живі, отерплі). а екс гарний вийшов. Дякую.
2019-10-24 20:24:22
Я читав, Ніно ,і все вірно зрозумів, Ви підставте, правда рядки треба місцями поміняти
Ні то ні
2019-10-24 20:35:39
Так, підставила, ( у рукописі) подумаю, пораджуся з критиком своїм. А Вам щиро дякую за підказку і гарні рядки.
2019-10-24 20:41:37
З Вашим хистом Ви зробите "конфетку"
Цікаво б було познайомитися з творами критикавсього найкращого
2019-10-24 20:58:15
Автор Елена Мамчич на Стихи.Ру. Но она сейчас там редко бывает. А проживает она в Г.Чернигов и работает на кафедре филологии Черниговского Педуниверситета.
2019-10-24 21:15:47
Чернигов мой областной город ,
спасибо за доверие , загляну
2019-10-24 21:45:17
А я була б дуже рада знати звідки Ви, де зараз проживаєте. Ми ж земляки, мені так здається. Дякую Вам за усе.
З повагою - Н.Т.
2019-10-27 18:43:33
Мешкаю, вже двадцять вісім років у Черкасах родом з маленького мальовничого, не побоюсь навіть сказати козацького села ( якось так вийшло, що до революції, не було в селі пана) , що розташоване майже рівно удалено від маленьких містечок, а саме : Прилуки, Бахмач, Батурин, Конотіп, Ромни ,Качановка, Ічня, Варварайонний центр, Талалаївка
с Понори,мама родом з Сосницького району,Чернігівської обл, така моя, надісь не глумлива відповідь ,а Ви де проживаєте і яке Ваше коріння
2019-10-27 19:21:26
А я проживаю у невеличкому райцентрі Мена Чернігівської області. ви перерахували всі мені знайомі містечка і селища міського типу, які розташовані навколо м. Мена.
А ще я фельдшер, закінчила Чернігівське медучилище і працювала медиком усе життя, а вірші... з далекої юності, писала на російській мові, а з 2013 року - лише українська. На зло собі і всім, хто не любить українського...
2019-10-27 19:31:01
В Коропі у мене хрещена проживає, були плани переїхати в Новгород-Сіверськ, та не судилося
З віршами у мене на жаль не складалося з юності, тому і пишу лише тексти, але надіюся розвитися і до віршів, те, що в цьому напрямку маю - результат скоріше праці, а не іскри Божої, хоча, можливо так було і задумано
Але одного разу поштовх був.
Років тридцять з гаком назад на молодіжній вечірці трапилась записочка, де потрібно було скласти віршик з запропонованих слів
Які іменно слова зараз не пам'ятаю, а віршик в пам' яті є

Как прекрасна ты,женщина милая,
Но любовь к тебе- дума печальная,
Ведь в кайданы с другим ты закована,
Для другого весна обручальная.

Але поетичний запит залишився без відповіді і тільки після51 ,мені захотілося писати щось більше за різно планові привітання, якось так, зумисне пишу на українській мові
Розмовляю здебільшого українською але тексти зручніше писати російською, читаю російські книги але грамоти там не набрався, розділові знаки "блукають"
2019-10-27 20:27:36
Вашi рядки проникають в душу! Гарно!!!)
2019-10-10 22:33:22
Спасибі за візит і оцінку вірша. Радію новим читачам.
Зайду і до Вас для ближчого знайомства.
2019-10-11 20:57:54
Красиво и очень трогательно... о жизни и смерти... у каждого свой путь... и никто не знает, что будет завтра... и пусть каждый миг на земле будет нам в радость... В Любви и гармонии с окружающим миром. Спасибо, Нина! Замечательное стихотворение! Удачи, Вам и всех благ!!!
2019-10-10 16:47:36
Спасибо, Галина, очень большое спасибо, что читали и так высоко оценили мой труд.
Всех благ Вам.
2019-10-10 20:18:31
2019-10-10 21:55:24
От таких мыслей не застрахован никто.До сих пор помню, как меня поразила/потрясла мысль в детстве, что вот эта трава будет, всё будет, а меня не будет.
Удачи, Нина, и побольше мажорных настроений!
2019-10-10 12:07:27
Я даже уверенна, что с возрастом людей все чаще посещают такие мысли.
Спасибо за оценку. Рада, что читаете.
2019-10-10 20:13:28
Красиво и мудро! Замечательно!
2019-10-10 06:40:00
Спасибо, Люся. рада, что зашли и оценили мой труд.
2019-10-10 20:12:30
Великолепно написали, Ниночка! Смерть - это друг, о котором всегда нужно помнить, чтобы жить и благодарить Бога за каждый подаренный новый день здесь... на Земле... Светлых мыслей Вам и творческого полёта! Будьте счастливы и здоровы!
2019-10-10 00:56:50
Спасибо, Юленька. Все хорошо у меня, это была годовщина смерти моей хорошей знакомой, у которой осталась дочь инвалид (ДЦП). вот это событие и навеяло такие мысли.
Удачи .
2019-10-10 20:11:48
2019-10-10 20:51:16
Замечательно выписан стих, душой. Строки от сердца к сердцу читате.
"Не умрем, но изменимся" (апостол Павел).
С теплом, В.Н.
2019-10-09 23:29:29
Опечатка: читатеЛЯ.
2019-10-09 23:39:54
Нина, если интересно, мой стих "Жизнь непрерывна"
https://www.stihi.in.ua/avtor.php?
author=47684&poem=169847
Там еще интересная дискуссия есть с читательницей,
а в "истории создания" внизу - о научных исследованиях.
2019-10-09 23:53:20
Спасибо, Владимир. Сейчас зайду и прочитаю Ваше. Поговорим.
2019-10-10 20:09:49
Когда нибудь закончится дорога...
здесь, на земле... Бессмертная душа
оставив тело, устремится к Богу,
ответ за все дела давать спеша...

Так написано в Библии. А мне приходилось слышать людей, которые небольшое время находились в клинической смерти. Они говорят, что они могли видеть своё тело лежащим, слышать людей, которые были за стенкой и т.п.
Я о смерти не думаю. Но я стараюсь жить так, как хочет Бог, чтобы в вечности быть с Ним.
2019-10-09 23:10:14
Ольга, о впечатлениях после клинической смерти есть исследование американского врача Муни "Жизнь после жизни". Он описал более тысячи случаев из практики - воспоминания вернувшихся, в том числе в точности таких случаев, как Вы слышали.
2019-10-09 23:58:39
Спасибо, Владимир, я в курсе этой книги, читала её. Но здесь я написала о людях, от которых слышала лично.
2019-10-10 09:24:20
Мне тоже довелось знать семью с мальчиком лет пяти. Он видел ауры сидящих за столом (слышал лично от мальчика и задавал ему вопоосы). А его родители рассказвали, что слышали от него, что он уже жил, был испанским военным в давние времена, и его убили в сражении. Кроме того, он знал о родителях и родственниках многое, но об этом я уже плохо помню, давно было.
2019-10-10 10:30:59
Спасибо Вам, Ольга и Владимир, что читали, оценили мои старания и еще мне столько нового открыли. Я не знала об этой книге и не читала ее, но я видела телепередачи об этих людях. Среди моих знакомых таковых нет.
Счастья Вам и мира и на земле и в душе.
2019-10-10 20:09:07
Неймовірний вірш. Це той випадок, коли читаєш і захватує подих. Дякую за відверті і проникливі рядки. Тема, про яку не люблять говорити, але хвилює вона кожного.
2019-10-09 23:06:49
Дякую, Валентино, що так відгукнувся мій вірш у Вашому серці.
Всього Вам найкращого -
2019-10-10 20:05:27
Нiно, правда життя та не тiльки. Не звикла у Вас таке читати, але дуже сподобалось!
2019-10-09 22:48:24
Дякую за теплі слова. А чому Ви не звикли таке читати, я подібних віршів писала багато: присвяти Героям небесної сотні, присвяти загиблим в АТО, вірші на патріотичну тематику - вони всі про життя і смерть. Але це просто вірші, насправді я зовсім інша людина, іду по життю з оптимізмом і великою долею гумору, але про серйозні речі я і говорю в серйоз. Ще раз дякую.
Щастя нам усім.
2019-10-10 20:02:48
А у тому, що Ви -оптимiст по життю я й не сумнiвалась.
2019-10-10 21:07:19
Спасибі, Світлано.
2019-10-10 21:10:47
Все об этом задумываются, но стараются прогонять грустные мысли. Нина, хорошее стихо. Нравится. Удачи и любви!
2019-10-09 15:19:53
Спасибо, Артемия. И я гоню грустные мысли, но они иногда возвращаются.
2019-10-09 21:22:43
Мы все уйдём, бесспорно, и когда-то,
Но, слава Богу не известна нам
Минута, час и роковая дата
Печальных отправлений к небесам…
Гарний, але і дуже сумний вірш,Ніно!На все добре, і щоб не було привидів думати про таке...
2019-10-09 12:18:11
Та я і не думаю, але стільки довкола відбувається трагічних подій , що мимоволі починаєш думати.
Дякую, Юрію , що завітали і оцінили. Всіх благ Вам.
2019-10-09 21:21:05
2019-10-09 21:48:37
Та тільки пам'ять буде після нас, які ми були,що робили,
як посміхались, сумували...
Від того які ми були на цій землі- пам'ять про нас буде довгою,або короткою!
Хтось добрим словом, а інші навпаки...
Сподобалось!
2019-10-09 08:51:43
Дякую. Все буде добре.
2019-10-09 21:18:42
2019-10-10 08:31:31
Как зыбок человек! Имел он очертанья -
Их не заметили. Ушел - забыли их.
Его присутствие - едва заметный штрих.
Его отсутствие - пространство мирозданья.

Ф. Тютчев.
2019-10-09 08:25:14
Мудро.
2019-10-09 21:17:50
Мудрые строки. Очень понравилось.
2019-10-08 23:50:16
Спасибо, Марина.
2019-10-09 21:17:21
2019-10-10 14:34:30
Вы правы, Нина. Ничего не изменится. А коль каждый из нас неповторим, то каждый обязан оставить после себя свой добрый след.
Доброго, вдохновенного вечера Вам.
2019-10-08 22:10:53
Спасибо, Анатолий, за теплоту в отзыве.
2019-10-09 21:14:15

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
В прямом эфире
Один, услышав, утвердился...
Другой, напротив, обозлился,-
Их, к сожаленью, большинство...
Иисус собрать детей стремился,
А сатана над Ним глумился,
Распространяя ложь и зло!..
Так и сегодня происходит.
Не научился мир любви!..
Святую Истину находит
Душою кроткий в эти дни!
Рецензия от:
Василий Омельченко
2024-03-29 07:39:50
Просто чудово! До чого ж мальовнично, з великим почуттям описана звичайна, на перший погляд, подорож! Нових вражень і добрих пригод!
Рецензия от:
Владимир Рудов
2024-03-29 06:50:33
Как правдиво!!))
Рецензия от:
Сніжана Назаренко
2024-03-29 06:00:53
На форуме обсуждают
Іде вуйко Хрещатиком - 

Приїжджа людина. 

Запитує у зустрічних: 

- А котра година? 

Перехожі пробiгають, 

Позиркують скоса. 

Той рук(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 09:59:39
Коли забув ти рідну мову —

яка б та мова не була —

ти втратив корінь і основу,

ти обчухрав себе дотла.


Коли в дорогу ти збирався,

каз(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 08:29:11
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.