Лілія Фокс: на рецензію
Основа-Кафедра. Анализ. Обсуждение № 18. Анточь Антон
Сейчас на сайте 1982 человека
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
Чем ниже человек душой, тем выше задирает нос. Он носом тянется туда, куда душою не дорос. Омар Хайям

Автор: райка
Тема: Военная проза
Опубликовано: 2015-10-10 21:32:34
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Лист батькові

Лист батьковi

  Здрастуй, мій милий татусю!

  Ось пишу тобі листа. Одна гарна тьотя сказала, що я маю обов'язково тобі написати. Ось і
пишу... Татусю, я за тобою дуже скучив. Мені весь час говорять, що ти не приїдеш, а я не вірю.
Та іграшка, що ти мені купив останнього разу, весь час зі мною. Він такий кумедний цей їжачок.
Я з ним сплю. Він і зараз зі мною. Коли я боюся уколів, то тьотя в білому спочатку робить укол
їжачку, а потім уже мені. І я терплю, бо мій їжачок не плаче, і я плакати не буду. Ось тільки мама
весь час сумна, і я бачу в неї на очах сльози. Вона просить мене, щоб я почав говорити і хоч би
раз посміхнувся. А я все чую і розумію, але говорити не хочу, в мене чогось не виходить. Але,
тату, якщо ти повернешся, я зразу заговорю, ось побачиш! І в школу знову почну ходити, і навіть
по дванадцять балів буду отримувати, ну може, не кожного дня, а хоч би раз на тиждень. Ти
тільки повернися, тату! Я їм не вірю! Вони всі брешуть, що то ти там лежав у труні, коли грала та
жахлива музика, і всі несли квіти. Чуєш, тату, я їм не вірю і не піду ні до якої могили! Вони мене
обдурюють, бо я ж пам'ятаю, як ти мені подзвонив напередодні, як ти сміявся. Я ж тебе чув,
тато! Приїзди скоріше. Я вчора бачив у вікно, як з автобуса виходили військові, а лікарі
говорили, що це привезли бійців з оточення. От і ти скоро приїдеш! Я знаю.
Мені вже час закінчувати листа, бо мені вже треба йти. Цілую, тебе, татусю, і чекаю.
      Твій Максим.


История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 820

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 1.
Пронизливо... Але ж тепер з цим нам всім жити... Нам ще належить це все осмислити... Дітей шкода...
2015-10-11 20:31:59
Ми вже з цим живемо... Коли бачиш такі дитячі очі, то не знаєш, що відповісти на їх німі питання. Дякую, Серж, за розуміння.
2015-10-12 12:29:00

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
вражаюче
Рецензия от: наталия остапенко
2020-01-21 10:24:03
схвалюю
Рецензия от: наталия остапенко
2020-01-21 10:21:50
Добрый пес - хотя большой!
Рецензия от: Елена Максимова
2020-01-21 09:50:30
На форуме обсуждают
Житель Мичигана Говард Кирби купил в комиссионном магазине диван, в котором нашёл спрятанными 43 тысяч долларов. Об этом пишет Fox News. Читайте также(...)
Рецензия от: Ярошевская
2020-01-21 10:21:35
21 січня — Міжнародний день обіймів.
Обійми — це любов. Обійми — це дружба. Обійми — це підтримка. Обійми — це розуміння. Обійми — це подяка.
У Між(...)
Рецензия от: Зрадонька
2020-01-21 09:28:39
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.