Чем ниже человек душой, тем выше задирает нос. Он носом тянется туда, куда душою не дорос. Омар Хайям

Автор: райка
Тема:Переводы
Опубликовано: 2019-05-15 12:51:44
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Я прийшла сюди неробою

Я прийшла сюди неробою,
Все одно, де нудьгувать!
Спить на гірці  млин з жалобою.
Роки можна тут мовчать.

Над сухою повелікою
М*яко плаває бджола;
Близ ставка русалку кличу я,
А русалка нежива.

Затягнуло ржою з тиною,
Став широкий, мілина,
Над сполоханій осикою
Легко місяць заблищав.

Помічаю як нове все я.
Мокрі пахощі тополь.
Я мовчу. Мовчу, готова я
Буть землею  знов і знов.
23 лютого 1911

***
Я з глузду з*їхала, мій хлопчик дивний,
У середу, в години три!
Вкололо палець безіменний
Так жало звучної оси.

Її я  не навмисно придавила,
Здавалось, що померла вже вона,
Кінець її отруєного жала,
Гострішим був веретена.

Про тебе я заплачу знову, дивний,
Всміхнеться знов лиш обрис твій.
Дивись!На моїм пальці безіменнім
Красивий перстень золотий.
!8-19 березня 1911,
Царське Село

***
Я знаю,  нагорода ти моя
За роки  болю й роботи,
За те,що моє земне  життя
Далеке від насолоди,
За те, - ніколи не казала
Коханому:»Ти любий мій».
За те, що всім я пробачала,
Ти будеш янголом моїм.
1916

Анна Ахматова
***

Я пришла сюда бездельница,
Все равно мне, где скучать!
На пригорке дремлет мельница.
Годы можно здесь молчать.

Над засохшей повиликою
Мягко плавает пчела;
У пруда русалку кликаю,
А русалка умерла.

Затянулся ржавой тиною
Пруд широкий, обмелел,
Над трепещущей осиною
Легкий месяц заблестел.

Замечаю все как новое.
Влажно пахнут тополя.
Я молчу. Молчу, готовая
Снова стать тобой, земля.

***
Я сошла с ума, о мальчик странный,
В среду, в три часа!
Уколола палец безымянный
Мне звенящая оса.

Я ее нечаянно прижала,
И, казалось, умерла она,
Но конец отравленного жала,
Был острей веретена.

О тебе ли я заплачу, странном,
Улыбнется ль мне твое лицо?
Посмотри! На пальце безымянном
Так красиво гладкое кольцо.

18-19 марта 1911,
Царское Село
***
Я знаю, ты моя награда
За годы боли и труда,
За то, что я земным отрадам
Не предавалась никогда,
За то, что я не говорила
Возлюбленному: «Ты любим».
За то, что всем я всё простила,
Ты будешь ангелом моим.

1916
  

История cоздания стихотворения:

Продолжаю переводить стихи Анны Ахматовой.

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 476

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 2.

Игорь Магнум

Дуже гарний переклад. Мене слово "блистів" якось бентежить.)

2019-05-16 12:49:34

райка

Дякую, Ігоре. Мені самій це слово не подобається, а "блищав" чи "сяяв" не вписується в рими, і змінювати зміст не можна. Тобто я зараз у пошуці кращого варіанту. Інколи в мене на це йдуть місяці. Та до друку щось знайду.

2019-05-16 14:34:52

Игорь Магнум

Бажаю успіхів в пошуках. В мене б терпіння не вистачило.

2019-05-17 13:07:41

райка

А я люблю переводить. Но перевожу только то, что нравится.

2019-05-17 19:34:57

райка

Вже дещо знайшла, хоча...можливі варіанти.

2019-05-17 19:46:46

Игорь Магнум

Гарна знахідка.

2019-05-17 23:20:11

райка

Може й так, та я все ще в пошуці. Хочеться чогось кращого, щоб повністю відповідало авторській думці.

2019-05-20 11:15:18

Игорь Магнум

2019-05-22 14:43:40

Олег Абдуллаев

Трудно оценить красоту перевода без исходника. Как самостоятельные стихи - неплохо...

2019-05-15 12:56:20

райка

Много занимает места исходник. Стихи всегда можно почитать в Инете или книге. Зачем писать рецку, не читая оригинала?

2019-05-15 13:01:23

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений