Автор: Тетяна Лавинюкова Тема:Свободная тема Опубликовано: 2016-02-17 12:27:10 Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
КАМІНЬ
КАМІНЬ
Я – КАМІНЬ! Від старих часів і досі Мене частенько згадує народ: Буває, що за пазухою носять, Буває, кинуть у чужий город!
Шукав мене філософ дні і ночі, Та марно все – зусиль його шкода! Хоч я твердий, краплина КАМІНЬ точить, А під лежачий – не тече вода!
Коштовний КАМІНЬ – в дар коханій жінці – Приємніший буває, ніж вірші! Велика прикрість – КАМІНЬ у печінці, Ще більша прикрість – КАМІНЬ на душі.
Про КАМІНЬ спотикання піде мова, Коли не дружить з римою перо, Наріжний КАМІНЬ – то всього основа! Все – КАМІНЬ!.. Навіть – сам святий Петро! *************
История cоздания стихотворения:
Конкурс "Вещь в себе - Ноумен" - 2 місце
Симон (пізніше Петро) був старшим братом Андрія Первозванного, який і привів його до Господа. Він був син Йони з Віфсаїди (Ів. 1:44), одружений, батько дітей, займався рибальством та проживав у Капернаумі. Згідно з Євангелієм від Івана Андрій з іншим учнем Івана Хрестителя провадить Ісуса до Симона коли вони були над Йорданом (Ів. 1:35-41). Тоді ж Симон був названий символічним ім'ям Петро (з грец. πετρος), що означає — камінь (арамійською його звали Кифа, тобто скеля) (Ів. 1:42). Згодом Господь знову звернувся до апостола Петра зі словами:
«Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі оце явили, але мій небесний Отець. І кажу тобі, що ти скеля; на скелі оцій побудую я Церкву Свою, — і сили пекельні не переможуть її» (Мт. 16:17-18).
0
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 1086
Дякую Тетяно! Як я пропустив такий чудовий вірш? Добре, що він знову нагадав про себе! Дуже приємно читати такі гарні вірші!
Тепер і він буде і в моїй скарбничці улюблених поезій!
Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5
Дійсно класно!!! Професійно!
Доречі, я змалку люблю всілякі каміння. Завжди приносив додому. А недавно зробив з них фонтанчик і водоспад. І в саду різні альпійські горки, і просто поодинокі великі
камені є. Ось так.
Так що, напевно, той, що в мене за пазухою, я в свій город і кину. :)))
Боже, Борисику, як же у тебе гарно! Уявила собі - і тепер у щирому захоплені До речі, і фонтанчик, і водоспад можна назвати одним словом - "водограй"? Нехай вони обидва грають для тебе, грають! Танок свій жвавий не зупиняють...
Цікавий вірш.
І сенсу сповнений, і композиційно продуманий. Рими природні, не вистраждані, соковиті.
Спеціально не стежив за конкурсом, але з того, що бачив - вірш до душі ближче аніж інші.
Розумниця Тетяно.
Вітаю!
Дуже дякую, Володю Рудов, що зайшов і прочитав, та ще й рецку написав! Було для Вас особисте повідомлення, що для Вас була персональна "валентинка" у творі "ВАЛЕНТИНКИ!!!":
http://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=48936&poem=197840
Щоправда, там треба трохи пошукати серед багатьох рецок та відповідей на них. Хай щастить!
С заслуженной победой, Танечка!!!
На протяжении всего конкурса я тихо грустила оттого, что среди работ так мало стихов на украинском языке.
Поэтому очень-очень-очень рада, что из трёх победивших стихотворений – два написаны мовою.
Твой "Камень" – просто чудо-расчудесное!!! Поздравляю! Обнимаю! Ура!!!
Таню,ось нарешті і я може висловити свою думку) Я тільки прочитала твій "Камінь" зразу зрозуміла, що бути йому у призерах. Чудовий твір! Змістовний, філософській, глибокий. Браво!
Як побачила, звісно, одразу ж згадала! А, взагалі-то, пам'ять в мене все гірше й гірше стає... Незабаром, мабуть, вже й ім'я своє не одразу пригадати зможу...
Тетяночко, вітаю!
Це мій улюблений конкурсний вірш, на мою думку стовідсотково відповідає темі конкурса. Філософічна іронічність чи іронічна філософічність просто неймовірна. Навіть не хвилини не сумнівалась, що цей вірш буде серед переможців.
Навіть не сумнівалася в перемозі цього вірша. Те, що це Ваша робота впевнилася, коли побачила, що Ви проголосували за Попелюшку". Дуже гарна робота - філософсько-іронічна. Я таке люблю. З перемогою!
Так одушевити такий предмет, як камінь, змогла тільки ти, Танюшо! Причому в різних варіантах описала всі його переваги і недостатки. Талановито написано, люба!
Спасибо за прекрасную работу "Камінь", да я очутился среди стольких камней, что выбрал близ лежавший "Философский камень", которому также говорю "браво!"!
Таня, мої вітання! Я все гадав, хто ж це вибрав тему каміння разом зі мною? Чомусь думав, що це хтось з чоловіків.
Тепер розумію, що за камінням - це до жінок! Особливо, якщо з коштовним камінням...
Серже, дякую за вітання! Мене, як і тебе, очевидно, надихнув вірш Іри Омельницької "Философское задумчивое", який з'явився перед тим. Уже тоді в моїй рецці (як і в твоїй, до речі) видно зародок задуму, якщо можна так сказати... А тут і конкурс "підвернувся"... Слушно сказав ти, жінки щодо каміння не байдужі. Хай щастить!
В мене була підозра після цих строк: "Коштовний КАМІНЬ – в дар прекрасній жінці –
Приємніший буває, ніж вірші!", що автор - жінка, але камінь в печінці збив з пантелику. Це суто чоловічий хід думок.
Ще раз мої вітання!
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.