Все буде Україна!

Автор: Тетяна Лавинюкова
Тема:Автобиография
Опубликовано: 2017-08-27 15:14:39
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

РОЗМОВА З СИНОМ (Історія пісні)

РОЗМОВА З СИНОМ (Історія пісні)
Це була, здається, перша пісня, створена у співпраці з чудовою композиторкою та
співачкою Світланою Гричко. Точно, перша.
Ініціаторкою стала інша «народна співачка» на ім’я Надія. Її мрія стати професійною
співачкою не здійснилася в силу багатьох причин, які кожен з нас легко може уявити. Але
Надія охоче і з незмінною фантазією реалізовувала свій талант у художній самодіяльності,
як це тоді називалося (не знаю, чи є таке зараз?). Саме з фантазією. Працюючи зі
студентами, Надія просто фонтанувала ідеями.
Це було в один з останніх років минулого століття. Наближалося 8 Березня. В цей день
традиційно мав відбутися великий концерт. Надія поділилася зі мною задумом пісні,
фактично сценарієм пісенного дійства. Йшлося про написання пісні для дуету Мама і Син.
Мамою була сама Надія, а Син – був її справжній син Артем, тоді чотирнадцятирічний юнак.
Слова пісні я написала досить скоро. До речі, це була вже друга пісня, написана для Надії з
аналогічної нагоди: на попереднє 8 Березня ми з Надією підготували пісню «Випадкова
зустріч» - теж «міні-спектакль» за Надіним сценарієм.
Цього разу вирішили звернутися до професійного композитора. Так я познайомилася зі
Світланою Михайлівною Гричко – геніально не тільки на мою думку обдарованою в музиці
людиною. Цікаво, що Світлана одразу ж спитала, як я «чую» мелодію пісні; а я дійсно
завжди «чую» свої вірші, завжди їх співаю, а також «співаю подумки» вірші інших авторів.
Отак і народилася пісня «Розмова з сином». На концерті вона мала шалений успіх, як я
пам’ятаю. Надія та Артем співали по черзі, а приспів – разом. Артем – високий вродливий
юнак з красивим голосом, Надія – теж вродлива жінка з сильним меццо-сопрано. Світлана –
за роялем. Оплескам не було кінця.
Потім Надія співала цю пісню і з Артемом, і без Артема на різних забавах, сімейних та
громадських. Записи, може, і робилися, та дл мене не дійшли.
2000-го року я опублікувала текст «Розмови з сином» в одному з випусків «Альманаху
шанувальників слов’янської поезії». Один з примірників книжечки я подарувала
Володимиру Антоновичу Юрчаку. Володимир Антонович – відома і шанована в нашому місті
людина, відомий юрист і одночасно композитор-аматор. Незабаром на місцевому радіо була
програма, присвячена В.А. Юрчаку, в якій пролунала його власна композиторська версія
«Розмови з сином». Володимир Антонович розказав, що мої вірші зворушили його і
надихнули. Його мама виховувала дітей сама, бо чоловік загинув на війні.
Несподівано пісня «вигулькнула» на Посвяті в студенти нашого університету. Посвята –
наше традиційне щорічне мистецьке свято. Сценарій свята має традиційну «канву», але
кожного року готується щось нове, сюрпризне, запрошуються професійні артисти. Того разу
я не була присутня на події. А сталося так, що запрошений заслужений артист України
Віктор Грибик заспівав «Розмову з сином» на музику В.А. Юрчака. Для нашої публіки це був
якоюсь  мірою шок: адже всі добре знали вашу версію. Наша художня керівничка Євгенія
встигла назвати у мікрофон автора слів (тобто мене: це ж цікаво, що «наших» співають такі
відомі.))) Співак був дещо спантеличений. Він і гадки не мав, що пісня, яку йому дав В.А.
Юрчак, має якесь відношення до ІФНТУНГ.
У виконанні Віктора Грибика (Гріна) пісня звучала і звучить на радіо та на його концертах.
Не раз я чула її і в інших виконаннях. Друзі мого сина кажуть йому: «Знову чули пісню про
тебе».
Віктор як професійний виконавець скоротив текст до мінімуму, повторюючи куплет: «Бо я
молюсь я тебе, сину».
Але це ще не все. "Розмова з сином" була одним з моїх перших текстів, розміщених в
інтернеті на  поетичному сайті. Там і знайшла його одна прикарпатська горе-поетеса, ім'я
якої я називати не хочу. Очевидно, текст пісні дуже сподобався їй. 2014-року вона видала
книжку «власних» поетичних творів, куди включила і мою пісню (навіть дві!). Перед тим
вона звернулася до теж відомої у нас піаністки, концертмейстра та композиторки Тетяни
Ралько з проханням написати музику до двох пісень: «Розмова з сином» та «Яблуня для
сина». Обидві опублікувала разом з нотами під свої іменем як автора віршів.
У мене є ця горе-книжка, а з Танею Ралько я тепер особисто знайома. Таня каже, що пісню
виконував навіть хор. На жаль, мені так і не вдалося почути цю версію пісні: записів немає.
Не змогла я домовитися з Танею, щоб хоч послухати її спів під фортепіано. Може, колись
почую ще… Нехай щастить!

PS 22.09.2017. Сьогодні зустрічалися з Танею Ралько. Таня зіграла мені свої варіанти
пісень. Я хотіла записати, але Таня мені не дозволила, тому що вона дуже вимоглива до
себе і хоче, щоб все було досконале. Мені ж сподобалося все, що я почула. Це дійсно
талановито. Сподіваюся, почути пісні у гарному виконанні, хоч це буде і нескоро. Нехай
щастить!
PS 27/04/2018. Недавно повернулася з Івано-Франківська (їздила на могили батьків), бачилася з Об'єднаними
словом і з Танею Ралько. Ні, нема ще записів... Чи будуть вони взагалі? Хто знає?

История cоздания стихотворения:

1
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 647

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 6.
Сумна історія, Тетяно. Та попри всі труднощі
бажаю Вам весняного натхнення,
миру та творчих успіхів! Є Бог на світі!
2021-05-10 11:25:35
Вот и я прочитал эту историю. Знаешь, Таня, вот о чём мне подумалось - плохих песен и стихов не воруют. Это признание твоего таланта! А им Бог судья...Ты всё правильно сделала, что не обозлилась и не стала вступать в тяжбу судебных разбирательств.
2021-02-09 17:13:56
Едуарде, друже, доброго дня! Ти ще оце почитай, у цій же папці, назва ПЛАГІАТ:
https://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=47873&poem=249954
Це ніби продовження.
2021-02-09 17:19:55
Милая Таня,сожалею,что такое произошло с твоим Творением -усмотрели в нём долгую жизненность песни.Украденное счастье приносит слёзы и несчастья--слыхала эту фразу давно,думаю,что добра такое не принесёт никогда.Обнародуй имя этого героя.Спасибо тебе за твои замечательные песни!Поклон тебе,Танечка!
2018-05-13 17:52:18
Галочко дорога! Щиро вітаю з Днем матері і будемо думати тільки про хороше.
2018-05-13 21:36:14
!
2018-05-14 13:10:25
Таню! Дякую за розповідь! Я ніколи в житті не користувався плагіатом! І ніколи в житті не дозволив би собі цього! Бо вважаю це не гідним для кожної людини, а поета тим більше! Це крадіжка, як будь яка! Мабуть, ще й гірша, бо робиться людиною, котра вважає та видає себе за інтелігента! Сором, та й тільки! Сором!!!
А було б добре назвати її ім`я, ще й в голос!
2018-04-27 20:46:36
Юрочко!.. Навіть в думці не можу припустити щось подібне поряд з тобою. Ти для мене взірець совісті і честі. Нехай щастить!
2018-04-28 08:01:33
Это действительно история! Непростая судьба у песни. А тебе какой вариант больше до души?
2018-04-26 22:08:34
Дякую, Наталочко, за запитання. Певна річ, мені подобається, щоб співали повний текст пісні, але записів немає. Треба буде знайти Надію, нехай хоч а капела наспіває на диктофон. Таню Ралько недавно бачила у Франківську, але у неї теж немає співаного запису. Отак і живемо...
2018-04-26 22:17:35
У меня тоже были такие проблемы с песнями: то не в той программе записаны, не представишь, то вообще до меня не дошли плюсы. А Надежду найди, этот вариант нужен. Желаю удачи!
2018-04-26 22:24:17
Ціла історія на багато років. Мене дивує, звичайно, твоє спокійне ставлення до плагіату. Це ж можна заперечити (оспорить).
А те, що на той самий вірш написані різні пісні, додаєваги її авторці, тобто тобі, Таню.
Низький уклін Таланту!
2017-08-27 16:00:35
Ларисо, дякую за гостювання та прочитання. Невигадана новела "ПЛАГІАТ" буде другою у папці "НЕВИГАДАНІ ІСТОРІЇ". От зберуся з силами... Нехай щастить!
2017-08-27 16:06:03
Удачі!
2017-08-27 16:11:55

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
Рекомендации УПП
В прямом эфире
Зарисовка…

-
Ни тумана-дымки – утренняя свежесть.
Дикой розы шалость, уколола… прежде,
Чем пройду я поймой, на восход любуясь,
Облачась бравадой… Хлопоты дня, – сбруя.
– Извини, я резкий, но тебе прощаю,
Пригоршню нарву я лепестков для чая,
Погодя лукошко соберу… с вареньем,
Коротать мне зиму, наслаждаясь пеньем.
08. 01. 13.
Рецензия от:
Сколибог Олег
2024-04-16 23:37:23
Да , назаборное писанье,
Им , увы не наказанье
Рецензия от:
Тимошенко Олександр
2024-04-16 23:33:12
Такие вот, себя не находя,
других всё беззастенчивый едят.
Рецензия от:
Тимошенко Олександр
2024-04-16 23:30:40
На форуме обсуждают
Хеви металл! Всем привет!
Драйва лучше в мире нет!
Вот послушай-ка Accept
Сразу станет меньше лет!

У фанатов AC/DC
До сих пор в порядке писи!(...)
Рецензия от:
Владимир Ярош
2024-04-13 16:14:51
Чем меньше знает человек,
Тем громче утверждает,
Что Он мудрее прочих всех...
Тем глупость подтверждает.

Ничто не бывает однозначно,
Существует(...)
Рецензия от:
Василий Омельченко
2024-04-12 22:59:53
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.