Автор: Тетяна Лавинюкова Тема:Философские стихи Опубликовано: 2019-03-11 11:49:17 Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
МАДОННИ КОБЗАРЯ
МАДОННИ КОБЗАРЯ Такого полум'яного культу жіноцтва, такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу… Максим Рильський
Розгортаю «Кобзар» як перелік жалобний жіночий… Жоден в світі поет не списав стільки мучениць долі. Їх сплюндрована юнь, їх сльозами засліплені очі Кожне серце примусять здригнутись від туги та болю.
Ви боліли йому, як боліла йому Україна, Ви, що пуп’янком зламані, вже не діждати з вас цвіту, – Катерина, Тополя, Лілея, Княжна та Причинна – Ви народжені в світ, щоб у муках пекельних згоріти.
Чи кохання – то гріх, за який не буває спокути? Чом за щастя ковток треба випити горя барило? Українські красуні, ніяк я не можу збагнути, Де ж та доля блукала, що вас обійшла, обділила?
Народити у муках – невже тої муки замало? За святе материнство чи є що у світі святіше? Вас життя без провини брутально зігнуло, зламало… Та Поет подарує безсмертя в безсмертному вірші.
У рядках «Кобзаря» ви увінчані зоряним німбом, Ваші кривдники ниці зневажені будуть віками. Я гортаю «Кобзар» і, здається, рятую вас ніби, Проливаючи сльози гіркі, о Мадонни, над вами.
Ніч відходить помалу в колишнє, світанок зоріє… Кожна з вас, наче цвяшок, у серце поетове вбитий*, Та як мати над вами панує пречиста Марія – Нас навчає страждати, терпіти, горіти, любити.
Лёс мадоннаў Тараса Шаўчэнкі адлюстраваны ў вершы! Цікава, адметна і справядліва! Праз выпрабаванні жаночай долі паказана Ўкраіна 19 стагоддзя!
З пашанай, Юра.
Дорога Сольвейг, мені шкода, що я вчасно не відповіла на твою рецку, що так надихає і підтримує. Мабуть, прочитала, закрила та й стала думати, що б такого мудрого написати у відповідь )) Не придумала, відклала, та й ...
А тепер ти зовсім не заходиш на портал, отже, навряд чи прочитаєш цю відповідь... Все ж чекаю на твоє повернення, на твою чудесну поезію...
Прочитавши це поетичне диво не змогла промовчати. Ви з таким глибоким почуттям любові до українок написали присвяту геніальному поету і його літературним героїням, хоча вони і є справжні українки, доля яких - це доля всієї України. Вірш вражає своєю чуттєвістю, співчуттям, болем, ліризмом, патріотизмом... Це шедевр. Щира Вам подяка і доземний уклін за справжність душі і небайдужість.
Чудова поезія. Як на мене, це незаяложений погляд на твори Шевченка. Саме жіночий погляд - майстерно і с душею виконаний у ваших віршах. Читаючи їх відчуваєш гордість за мелодійність та красоту української мови. Браво, Тетяно.
Шановний Сергію! Приємно читати відгук, у якому видно глибоке розуміння мого задуму як автора. У ці Шевченківські дні мені багато читалося Шевченка та про Шевченка, тож багато що бачиться по-новому Успіхів і Вам в поетичних трудах!
Минуло з того написання вже більше ста років, проте скорботна дорога та не звузилася
а може й ще стала ширша...
жіноча доля...скільки в ній горя , сльозами вмита, серце крається й досі за своїх синів та дочок...
за свою рідну неньку Вкраїну...життя наче стало краще...наче легше...та туга не зменьшується...
Мабуть склалася вже так їх нелегкая доля,
Що страждають від болю дівочі серця.
В муках народжують діток і мріють про волю,
Виплакав, нічками темними сліз озерця...
Та нескорені , маючи віру в майбутнє,
Мають силу співати веселих і добрих пісень!
Унікальна їх врода й скажу незабутня,
І світліша ніж літній і сонячний день...
Дуже-дуже дякую, Володимире! Мені дуже сподобався есей Андрія Любки, який частково зараз у Важливій події, голлівудська історія. Вітаю Вас з Шевченківськими днями, для мене це дійсно Важлива подія.
Ніч відходить помалу в колишнє, світанок зоріє…
Кожна з вас, наче цвяшок, у серце поетове вбитий*,
Та як мати над вами панує пречиста Марія –
Нас навчає страждати, терпіти, горіти, любити.
Браво, Тетяна! Ці вірші Вище за всіх хвалебних слів!
Раєчко, дуже слушно! За прототипами йому далеко ходити не треба було
Я зараз поставила на головну твій вірш з "Вінка Кобзаревого". Він мені подобається запальним настроєм
Тетяна, я по перше не одразу зрозуміла, що то твій вірш.
Думала,то Рильського.
Потім перечитала ...двічи.
Так мене він тронув...
Сильні рядки. Писала душа...
Ой, Вікі, ти у нас молодчинка Стільки перечитала, передивилася, прокоментувала. Я впевнена, що не шкодуєш про це. Адже втішно бачити, скільки поезій автори порталу присвятили Кобзарю
Я від "Катерини" плачу вголос й досі... У Т.Г. сестра була Катерина - не дожила до відміни кріпацтва, яке Шевченко ніби забрав з собою в могилу в тому ж, 1861році...
Дякую, Соломіє, я втішилася таким відгуком. Бо, коли побачила, що є рецка від тебе, то відчула неспокій: знаю ж, що розумієшся на віршах. Тож ще раз: дякую.
Танюша!Мудрость Талантливого посвящения Мадоннам Кобзаря покорила меня!!!
Так душевно, жизненно, с пониманием и болью написано.
ЗДОРОВО!!!Очень понравилось!Счастья тебе, дорогая, во всём и всегда!
Просто близкучий вірш, люба Таню! Твій творчий здобуток! Браво! І кожне слово твоє- то слово правди! І твоєї, і Тарасової! Слава нашим мамам, нашим дружинам, сестрам, коханим! Кожній донечці, яка повинна стати чиєюсь коханою та матір`ю!
Була б моя воля, я встановив би для кожної жінки, яка народила дитину та виховала її достойною людиною для суспільства, гарантовану пенсію, яка б дозволяла нормально існувати до кінця її життя. І виховання дитини, як достойного члена суспільства, прирівнював до суспільної праці. Я вважвю, що виховання людини то дуже тяжка праця. І не менш значуща, ніж стояти біля верстата, чи будь якої іншої роботи.
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.