Автор: Тетяна Лавинюкова
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-09-13 12:33:40
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
ОЗЕРО І ЛЮДИ (маленький нарис)
Про Скадарське озеро, цю перлину чистої води прекрасної Чорногорії, можна прочитати багато
цікавого і корисного. От, приміром, як тут http://tursvit.info/skadarske-ozero-v-chornogoriyi/ :
Скадарське озеро в Чорногорії - одне з тих незвіданих чудес, які до цього часу чекають своїх
дослідників. Його дзеркальні води зі скелястими берегами, в оточенні карстових гір, міріади
живих організмів, більше 260 видів птахів, традиційні рибальські села, монастирі на острівцях,
незаймані пляжі - все це не може не привертати увагу допитливих мандрівників.
Панорама Скадарського озера є однією з візитних карток Чорногорії, його природна краса
захищена статусом Національного парку з 1983 року, а в кінці 2011 року він був офіційно
висунутий на статус всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Велика кількість чорногорців вважає цю
область серцем і душею своєї землі. Недарма саме тут можна знайти деякі з кращих вин і
найбільш екологічні продукти, без будь-якого натяку на ГМО, якими славляться виробники з
місцевих долин. (кінець цитати).
Я ж розповім про враження від людей, з якими доля звела під час екскурсії на Скадарське
озеро. Це найбільше на Балканах озеро знаходиться, як виявилося, недалеко від нашої Доброї
Води, просто «за горою». Так, «наша» гора Румія, що височіє над селищем, другим своїм
схилом обернена саме до озера.
Водій мікроавтобуса, що приїхав по нас, надзвичайно колоритний, справжній чорногорець.
Засмаглий, мужній, усміхнений велетень під два метри зростом. Звуть Душко, що пасує до його
душевності, щирості, привітності. Нас з Олею тут же «удочерив» і впродовж екскурсії називав
«дочками». Розмовляє ламаною російською, так що зрозуміти можна все. Не такий вже
молодий, як можна подумати. Розповів, що багато років був моряком, більшу частину свого
морського досвіду здобув у «Союзі»: Одеса, Ленінград, Мурманськ, навіть Владивосток.
Дивлячись на нього, не можу не згадати пушкінське «Черногорцы? что такое? – ». Так, саме
такими уявляю я собі чорногорців-вояків, які століттями боронили свій край від іноземних
нападників. Мури старовинних фортець, розкиданих горами країни, найкраще свідчать про
гордий і мужній народ.
В Барі до нас підсіла Зоріца – наш гід. Мила, привітна, симпатична, добре розмовляє
російською. Деколи підшукує слушне слово, щиро дякує тим, хто його підкаже скорше. Цікаво,
що і Зоріца і Душко вимовляють «све» замість «все». Це так у всіх чорногорців?
Вже під час відпочинку на озері Зоріца розказала мені, що в університеті вивчала російську
мову і літературу, тому що з юності зачарована творами російських письменників. Улюблені –
Достоєвський, Толстой, емігрант Гайто Газданов.
Коли я спитала про гору, чи це не Румія, Зоріца пояснила, що з цього місці Румії не видно, а це
– Враніна. «Враніна – це означає «вороняча?» – висловлюю я припущення. Виявляється, що
саме так. Місцеві знають простеньку легенду, що колись люди вирішили назвати гору на честь
птаха, який першим зустрінеться їм.
Люди – найцінніша знахідка, коли подорожуєш новими для тебе місцями. А озеро? О, воно
просто дивовижне, незважаючи на досить похмуру погоду того дня! І про нього можна багато
що прочитати – цікавого і корисного…
История cоздания стихотворения:
На фото гарний чорногорець Душко. Нехай щастить!
Таких працьовитих людей ,як українці ще пошукати треба.Звісно і у інших країнах є роботящі,але українці будуть прикрашати свою оселю, не зважаючи ні на що. Хоч і анекдот, але у кожному жарті є частка правди. |
Рецензия от: Євгенія Хочинська 2024-03-28 16:58:09 |
Я так розумію, що вірш не про вас. Якщо судити з ваших віршів, то енергії та пороху ще достатньо. Дякую. |
Рецензия от: Федчук Евгений 2024-03-28 16:55:46 |
А таки, справді, під мелодію вальсу гарно звучить. А скільки життєвої мудрості?! Дякую. |
Рецензия от: Федчук Евгений 2024-03-28 16:53:50 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |