Все буде Україна!

Автор: Тетяна Лавинюкова
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-09-13 12:33:40
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ОЗЕРО І ЛЮДИ (маленький нарис)

ОЗЕРО І ЛЮДИ (маленький нарис)
Про Скадарське озеро, цю перлину чистої води прекрасної Чорногорії, можна прочитати багато
цікавого і корисного. От, приміром, як тут http://tursvit.info/skadarske-ozero-v-chornogoriyi/ :
Скадарське озеро в Чорногорії - одне з тих незвіданих чудес, які до цього часу чекають своїх
дослідників. Його дзеркальні води зі скелястими берегами, в оточенні карстових гір, міріади
живих організмів, більше 260 видів птахів, традиційні рибальські села, монастирі на острівцях,
незаймані пляжі - все це не може не привертати увагу допитливих мандрівників.
Панорама Скадарського озера є однією з візитних карток Чорногорії, його природна краса
захищена статусом Національного парку з 1983 року, а в кінці 2011 року він був офіційно
висунутий на статус всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Велика кількість чорногорців вважає цю
область серцем і душею своєї землі. Недарма саме тут можна знайти деякі з кращих вин і
найбільш екологічні продукти, без будь-якого натяку на ГМО, якими славляться виробники з
місцевих долин. (кінець цитати).
Я ж розповім про враження від людей, з якими доля звела під час екскурсії на Скадарське
озеро. Це найбільше на Балканах озеро знаходиться, як виявилося, недалеко від нашої Доброї
Води, просто «за горою». Так, «наша» гора Румія, що височіє над селищем, другим своїм
схилом обернена саме до озера.
Водій мікроавтобуса, що приїхав по нас, надзвичайно колоритний, справжній чорногорець.
Засмаглий, мужній, усміхнений велетень під два метри зростом. Звуть Душко, що пасує до його
душевності, щирості, привітності. Нас з Олею тут же «удочерив» і впродовж екскурсії називав
«дочками». Розмовляє ламаною російською, так що зрозуміти можна все. Не такий вже
молодий, як можна подумати. Розповів, що багато років був моряком, більшу частину свого
морського досвіду здобув у «Союзі»: Одеса, Ленінград, Мурманськ, навіть Владивосток.
Дивлячись на нього, не можу не згадати пушкінське «Черногорцы? что такое? – ». Так, саме
такими уявляю я собі чорногорців-вояків, які століттями боронили свій край від іноземних
нападників. Мури старовинних фортець, розкиданих горами країни, найкраще свідчать про
гордий і мужній народ.
В Барі до нас підсіла Зоріца – наш гід. Мила, привітна, симпатична, добре розмовляє
російською. Деколи підшукує слушне слово, щиро дякує тим, хто його підкаже скорше. Цікаво,
що і Зоріца і Душко вимовляють «све» замість «все». Це так у всіх чорногорців?
Вже під час відпочинку на озері Зоріца розказала мені, що в університеті вивчала російську
мову і літературу, тому що з юності зачарована творами російських письменників. Улюблені –
Достоєвський, Толстой, емігрант Гайто Газданов.
Коли я спитала про гору, чи це не Румія, Зоріца пояснила, що з цього місці Румії не видно, а це
– Враніна. «Враніна – це означає «вороняча?» – висловлюю я припущення. Виявляється, що
саме так. Місцеві знають простеньку легенду, що колись люди вирішили назвати гору на честь
птаха, який першим зустрінеться їм.
Люди – найцінніша знахідка, коли подорожуєш новими для тебе місцями. А озеро? О, воно
просто дивовижне, незважаючи на досить похмуру погоду того дня! І про нього можна багато
що прочитати – цікавого і корисного…

История cоздания стихотворения:

На фото гарний чорногорець Душко. Нехай щастить!

7
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 324

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 15.
Цікавы нарыс пра Чарнагорыю! Чытаецца на адным дыханні!
З падзякай, Юра.
2021-08-23 10:36:43
Дуже дякую, Юрію! Приємно бачити тебе у себе в гостях
2021-08-23 12:20:12
Шчыры дзякуй, Таццяна!
2021-08-23 17:24:35
Дякую , мені було цікаво. Ніколи у тих краях не була , а тепер хочу.
2021-04-10 13:20:35
Дякую за відгук!
2021-04-10 13:35:45
Дякую, Тетяна, за цікаву розповідь!
2021-02-15 20:43:29
Дякую, Едуарде!
2021-02-15 20:58:08
2021-02-16 22:10:59
Дякую за нарис, Таню, зацікавилась! А тепер давай щось з інтригою. Наприклад, про Душко. Бачу, що він тебе вразив.
2019-12-02 08:12:37
Оленочко, дякую за увагу! Щодо Душко, то він більше зацікавився моєю подружкою Олею. Був би навіть не проти одружитися з нею (якби вона не була заміжня) А я була "дочка Танюшка" Нехай щастить!
2019-12-02 13:10:56
Цікавий нарис, Тетяно, пізнавально, наче і я побував на березі Скадарського озера, дякую. Хай щастить!
2019-11-20 23:23:29
Дякую за відгук! Нехай щастить!
2019-11-20 23:50:43
2019-11-20 23:57:18
Гарно пишеш, так, що читається з задоволенням. Я давно вже просила тебе щоб написала що-небудь велібром. Ти навіть рецензії пишеш так, наче вірші.
Дякую за чудову подорож в Чорногорії. Танюшо, а не знаєш чому не має на сайті Гаюсе? Дуже шкода.
2019-11-20 20:47:58
Цікава Ваша розповідь, Тетяно. Я дещо колись читав про чорногорців. Східних слов’ян було чотири нації, це помори, білоруси українці і серби (росіян тоді ще не було в природі). Серби були кочовим народом. Кочували вони біля Каспійського, Азовського і Чорного морів, а згодом перекочували глибше в Європу. Одна частина цього народу поселилась в горах, а друга частина – на рівнині. Ті, що в горах відокремились від тих, що на рівнині і стали називатись чорногорцями, Хоч їх мова і звичаї залишились спільними.
2019-10-20 16:43:46
Дякую, Миколо, за прочитання та враження. Дійсно, серби та чорногорці мають багато спільного. Але Сербія і Чорногорія впродовж майже п'яти століть (з середины XV і до середини XX в.) мали різну "політичну" долю. Серби знаходилися під гнітом Османської імперії, а чорногорці так і не підкорилися османам. Турки робили походи на Чорногорію, билися з місцевими, спалювали села (люди тікали в гори), іноді навіть брали дань. Але коли іноземне військо уходило, в долинах поновлювалася місцева влада. У Висоцького є вірш про Чорногорію – там якраз про це. 2006 року Чорногорія стала незалежною державою. Здається, це був єдиний випадок "мирного розлучення" республік колишньої Югославії. Ще раз дякую, Миколо! Нехай щастить!
2019-10-23 13:55:52
Дякую за цікаву подорож. Люди - це й справді найкраще, що можеш зустріти. В Будві людей у вишиванках зустрічають оплесками, навіть у супермаркетах.)
2019-10-19 22:06:07
Супер!
2019-10-20 13:30:13
Супер!
2019-10-20 13:30:13
Люблю ходити в вишиванці. Деяких це дратує, а деяких надихає. Зразу бачиш, хто чого вартий.
2019-10-20 15:26:26
Дякую, Тетяно, за цікаву розповідь. Я з сином кілька років тому був зовсім поруч, але на озері бути не довелось. Це ж на кордоні з Албанією, і ми не утрималися від того, щоб подивитися на ще одну країну, а от озера не побачили. Ми лише проїздили крізь албанське місто Скадар, яке, мабуть, межує з озером. З цього міста родом відома всьому світові Мати Тереза, і ми там бачили її пам'ятник. Ну що ж, у кожного свої шляхи.
2019-10-05 19:47:49
Олександре, дякую за відгук, за розповідь. Дійсно, Скадарське озеро і місто Шкодер (Скадар) зовсім поруч, довідники пишуть, що озеро назвали на честь міста. Дві третини узбережжя озера належать Чорногорії, одна третина - Албанії. Бажаю Вам нових цікавих подорожей. Нехай щастить!
2019-10-09 14:05:51
Люба Танечко! Дякую за цікаву розповідь. Сприйняв, як корисне знання. А Знання ніколи не буває зайвим. Щодо гірьских озер, у тому числі й Скадарського, то вони завжди чисті, глибокі й чарівні! А краєвиди навколо них дійсно неперевершені! Я дуже радий тому, що тобі пощастило бути причетною до такої краси. А люди, вони скрізь є саме цікаве у кожній подорожі. І я підтримую твою думку про це. Для кожного, хто творить поезію, або прозу, саме людина стає найголовнішим здобутком у житті, на кожному шляху. Бо кожна людина - то цілий Всесвіт. Обнімаю тебе й дарую від серця Білу Троянду,
2019-10-02 06:29:31
Дякую, дорогий друже, за добрі слова та за чарівну білу троянду! Нехай щастить!
2019-10-02 20:28:01
З фотографії видно, що місцевість чиста, обладнана всім необхідним для відпочинку, панорама гарна. Дякую Вам, Тетяно, за пізнавальну розповідь про озеро і цікавих людей, які були з вами.
Нехй щастить.
2019-09-21 19:35:47
Дякую, дорога Ніно, за відгук! Вітаю з Другою Пречистою! Нехай щастить!
2019-09-21 21:27:31
Таню, дуже сподобалася розповідь, тим більше що пів місяця тому я купався в цьому чарівному озері. Враження залишилися дивовижні. Дякую!
2019-09-16 09:55:18
Колю, я тішуся твоїм відгуком, бо виходить, що ми були на Скадарському озері майже одночасно, може, навіть в один день. Нехай щастить!
2019-09-16 10:41:39
Интересные места и рассказываете интересно. Спасибо, Таня.
2019-09-13 15:46:57
Дуже дякую Вам, Олександре, за увагу! Все забувається з часом. От і захотілося зберегти ці враження від випадкової, фактично, зустрічі. Нехай щастить!
2019-09-13 16:07:00
Цікава розповідь про неймовірні місця . А по фото видно , що відпочинок класний.❤😘Нехай щастить.
2019-09-13 15:24:15
Дякую, Інно! І місця неймовірні, і відпочинок класний, і люди привітні. Нехай щастить!
2019-09-13 15:50:35
🤗
2019-09-13 17:02:08
Дякую за нарис, наче побувала у подорожі 😁
2019-09-13 13:14:38
Дуже дякую за увагу! Бажаю цікавих подорожей, зустрічей, вражень! Нехай щастить!
2019-09-13 15:11:15

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
В прямом эфире
Таких працьовитих людей ,як українці ще пошукати треба.Звісно і у інших країнах є роботящі,але українці будуть прикрашати свою оселю, не зважаючи ні на що. Хоч і анекдот, але у кожному жарті є частка правди.
Рецензия от:
Євгенія Хочинська
2024-03-28 16:58:09
Я так розумію, що вірш не про вас. Якщо судити з ваших віршів, то енергії та пороху ще достатньо. Дякую.
Рецензия от:
Федчук Евгений
2024-03-28 16:55:46
А таки, справді, під мелодію вальсу гарно звучить. А скільки життєвої мудрості?! Дякую.
Рецензия от:
Федчук Евгений
2024-03-28 16:53:50
На форуме обсуждают
Іде вуйко Хрещатиком - 

Приїжджа людина. 

Запитує у зустрічних: 

- А котра година? 

Перехожі пробiгають, 

Позиркують скоса. 

Той рук(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 09:59:39
Коли забув ти рідну мову —

яка б та мова не була —

ти втратив корінь і основу,

ти обчухрав себе дотла.


Коли в дорогу ти збирався,

каз(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 08:29:11
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.