Автор: Тетяна Лавинюкова
Тема:Переводы
Опубликовано: 2019-12-05 12:38:05
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
ЗАЛІЗНИЧНИЙ РОМАНС
Стоять на рейках поїзди,
А рейки паралельні
В далекі кличуть нас світи,
В нові міста готельні.
Відійде вже за п’ять хвилин
В Росію чи до Франції,
Коли б знаття, де зверне він,
Від’їхавши від станції.
Гайда в Париж через Читу! –
Така порада мафії.
«П’ятірка» нам за простоту
І «двійка» з географії.
Гей, барбарбія-кергуду –
Женевська ти конвенціє!
Немає потяга в ходу
«Стерлітамак – Венеція»!
А «Київ – Страсбург» є прямий,
Без пересадки марної,
Та азіат зве в потяг свій
Усмішкою безхмарною.
Як м’яко стеле провідник
(це я про агітаторів)!
В Москві загасимо нічник –
Вже вранці в Улан-Баторі.
В експрес потрапиш на Париж –
Не зсадять ближче Познані,
А у московський влізеш лиш –
Доїдеш і до Грозного.
Наш паровоз вперед летить,
Бічні минає гілочки:
Куди рушати, де зійти –
Кремлівський вкаже стрілочник.
Пильнуй, бо зваблять, як завжди,
Спокуси карамельні…
Стоять на рейках поїзди,
А рейки – паралельні.
©Тетяна Лавинюкова переклад вірша Сергія Терсімонова 2019
ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНЫЙ РОМАНС
Стоят на рельсах поезда,
А рельсы параллельные
В другие манят города
И в дали беспредельные.
Отходят через пять минут
В Россию и во Францию,
Но не поймёшь, куда свернут,
Когда покинут станцию.
Попасть в Париж через Читу
Советует нам мафия.
«Пятёрка» нам за простоту
И «два» по географии.
Эх, бамбарбия-кергуду —
Женевская конвенция!
Ну нету поезда в ходу
«Стерлитамак — Венеция»!
А «Киев — Страсбург» есть прямой,
То бишь беспересадочный,
Но азиат зовёт с собой
Улыбочкой загадочной.
Как мягко стелет проводник
(да я об агитаторе)!
В Москве ты выключишь ночник —
Проснёшься в Улан-Баторе.
В Парижский втиснешься экспресс —
Не ссадят раньше Познани,
А кто в московский поезд влез,
Доедет и до Грозного.
Наш паровоз, вперёд лети
Проблемок мимо мелочных:
Куда нам ехать, где сойти —
Решит кремлёвский стрелочник.
И соблазняют нас всегда
Посулы карамельные…
Стоят на рельсах поезда,
А рельсы — параллельные.
© Сергей Терсимонов
История cоздания стихотворения:
Переклади віршів Сергія Терсімонова (1953-2012) зробила до дня пам'яті поета. Для колег та гостей слова з передмови
до книги
"Сатира на полмира":
До Вашої уваги - вірші неперевершеного майстра слова, безмежно щедрої людини, батька п’ятьох дітей, донецького
шахтаря Сергія
Терсімонова (1953-2012). Досі перебуваю під враженням після прочитання його посмертної книги "САТИРА НА
ПОЛМИРА". Гострі, влучні,
сміливі афористичні рядки, поєднані зі стриманою чоловічою лірикою, глибоко запали мені в душу. Ця людина здатна
смішити навіть із
того світу (кінець цитати).
Але там, як побачите, не тільки сатира. Мені ближча його лірика.
Дуже вміло відтворені почуття та образи. Гарний стиль та рітмика. Фортуни та оптимізму! |
Рецензия от: Азинелло 2024-03-29 01:44:52 |
Это стихотворение написано очень заботливой и сильной мамой, звучит, как молитва, в ярких лучах добра и надежды, а какая энергетика! Спасибо, Людмила! С уважением! |
Рецензия от: Михаэль Шон 2024-03-28 23:31:35 |
Спасибо, Александр! Добру - быть! И мир не за горами... |
Рецензия от: Ирина Венжега 2024-03-28 21:35:44 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |